Розробки уроків

Урок української мови 9 клас.

Тема:  Складнопідрядне речення. Тренувальні вправи

Мета: повторити відомості про складнопідрядне речення, його види; удосконалювати пунктуаційну грамотність;

розвивати мовлення, увагу, логічне та практичне мислення;

виховувати духовність, працелюбність, любов до рідного краю.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.

Обладнання: піч, глечики, карточки із завданнями, картка самоконтролю, схеми.

Культура мовлення та стилістика: інтонація складнопідрядного речення; синоніміка й варіативність складнопідрядних речень.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

«Якщо порівняти життя зі сходом на гору, то життєва мета – це те, що примушує тебе підійматися вгору».

«Успіх приходить до того, хто вміє видобувати все найкраще з власних можливостей»

Сьогодні ми з вами у вигляді гри «Вершина успіху» повторимо вивчений матеріал про складнопідрядне речення.

Правила гри: 

У кожного учня на столі лежать глечики – фішки, і за кожну правильну відповідь вони чіпляють свої глечики на виступ пічки.

За одну правильну відповідь  учні отримують 4б. і піднімаються на першу сходинку « пічки».

За другу – 5б.;  за третю і четверту відповідно 6б. і 7б. (учні піднімаються на другу сходинку)

За п’яту і шосту правильну відповідь 8б.  і  9 б. (третя сходина). І , звичайно,  четверта сходинка  - 10-12 б. «Вершину успіху» можна зробити у будь-якому вигляді: сходинки, гора, піраміда  тощо.

Цей урок  хочу розпочати із слів Г. С. Сковороди: «Якщо ти усвідомлюєш, для чого ти народжений і працюєш з приємністю, ти щасливий. Ори землю або носи зброю, займайся купецькою або мистецькою справою – роби те, для чого народжений … Повне щастя найперше не в досягненні якогось результату, а в самому процесі праці за покликанням».

ІІІ. Виконання системи творчих завдань і вправ на основі вивченого матеріалу.

Підпис карток самоконтролю. (Учні самостійно виставляють собі бали за правильні відповіді, а потім ставлять оцінку за урок).

КАРТКА САМОКОНТРОЛЮ

ПІБ учня ________________________________клас_________

№ завдання	Завдання  і кількість балів за правильність виконання	Буква відповіді	Відмітка балів
1	Вибрати складнопідрядне речення   (4б.)
2	Знайдіть схему цього речення  (5б.)
3	Визначте складнопідрядне речення з означальним підрядним   (6б.)
4	Укажіть складнопідрядне речення, в якому підрядна частина стоїть після головного   (6б.)
5	Виберіть схему цього речення  (7б.)
6	Укажіть складнопідрядне речення, в якому засобом зв’язку є сполучникове слово  (8б.):
7	Укажіть складнопідрядне речення, в якому засобом зв’язку є сполучник  (9б):
8	Укажіть складнопідрядне речення з кількома підрядними , знайдіть правильну схему цього речення (10б.):
9	Установіть відповідність між  підрядним реченням та його видом (11б.):	1-     3- 2 -    4-
10	Скласти речення за схемами (12б.) ( в зошиті)
Оцінка за урок:

1 обставинне мети	А) Не брудни криниці, бо схочеш водиці. (Нар. творчість)
2 з’ясувальне	Б) З самого ранку узявся був за лопати, щоб прогорнути хоч стежку. (Панас Мирний)
3 обставинне причин	В) А сонячне проміння згасло над горою, де була пасіка. (Гр. Тютюнник)
4 означальне	В) А хто стрічався на шляху зо мною, того я щирим серденьком вітала. (Леся Українка)
	Серед пасіки десь взялась кавуняча огудина, що сплелась з березкою та з широким листом огірків. (І. Нечуй-Левицький)

Поки живуть люди;
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!
Г. Кальченко).

І відміна Вправа Мрія Бандура Свічка

ІІвідміна Поле Шпак Ритм Успіх Сніг Зерно Узбіччя

ІІІ відміна Ніч Емаль Зелень Антресоль Юність

ІV відміна Тигреня Акуленя Маля Ім'я Дитя

Не…года	Не…года	Не…года
Не…тиша	Не…тиша	Не…тиша
Не…мовля	Не… мовля	Не… мовля
Не…вода	Не…вода	Не…вода
Не…нажера	Не…нажера	Не…нажера
Не…роба	Не…роба	Не…роба
Не…забудка	Не…забудка	Не…забудка
Не… роса	Не… роса	Не… роса
Не…діля	Не…діля	Не…діля

У кожного учня на столі лежить листок із завданнями. Після виконання кожного завдання проходить перевірка із коментуванням, і учні у «картках самоконтролю» самостійно виставляють собі бали і вішають глечики на певну сходинку.

 1. Вибрати складнопідрядне речення   (4б.)

А.Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. (І.Франко)

Б.  Піч  тримали завжди у чистоті, білили і шанували, розмальовували і квітами і ніколи не лишали на ніч порожньою, а обов’язково закладами дрова і ставили в посудину воду.

 В. Коли дитина кашляла, її клали на хлібну лопату, тісно сповивали й тричі всовували в ще гарячу піч, промовляючи за кожним разом певні слова.

2.  Знайдіть  схему цього речення  (5б.)    А.             ,              ,              .

Б.             ,            .        В.         ,             .           Г.        ,              ,        .

3. Визначте складнопідрядне речення з означальним підрядним   (6б.)

«Життя наше – це подорож, а дружня бесіда  - це візок, що полегшує мандрівникові дорогу», - сказав Григорій Сковорода.

4. Укажіть складнопідрядне речення, в якому підрядна частина стоїть після головного   (6б.)

А)  Де хата біленька, там родина гідненька. (Нар. творчість)

Б)  Потім, коли зайшов із речами та букетом півоній в автобус і глянув у 

      вікно, постать матері, ще така близька видима, вже видалась віддаленою.

     (Є.Гуцало)

В) Великої душі потрібно, щоб доброту в нещасті зберегти. (В. Коломієць)

Г) Копита відбивали чіткий ритм , і, збуджений тим ритмом, він навмисно

     прискорював біг. (В. Дрозд)

5. Знайдіть схеми цього речення  (7б) .)  А.               ,              ,              .

Б.             ,            .        В.         ,             .           Г.        ,              ,        .

6. Укажіть складнопідрядне речення, в якому засобом  зв’язку є сполучникове слово  (8б.):

А) Шуміть тобі, кучерявий  прибузький лісе, такими чарівними голосами й

     підголосками, що серце болісно завмиратиме від насолоди. (В. Бабляк)

Б) Не перекладайте на інших те, що мусиш зробити сам. (В. Сухомлинський)

В) Великі дерева шануй, що плід дають і в спеку тінь. (І. Франко)

Г) Сніг блищав, аж очі боліли глянути на нього. (М. Коцюбинський)

7. Укажіть складнопідрядне речення, в якому засобом зв’язку є сполучник  (9б):

А) Пам’ятай, що книги – це тисячолітня мудрість людини.  (В. Сухомлинський)

Б) Коли добром ніхто не дасть нам світла, його здобути треба. (І. Кочерга)

В) З самого початку думай, який кінець. (Нар. творчість)

Г) Той, хто не знає меж своїм бажанням, ніколи не стане справжнім 

     громадянином. (В. Сухомлинський)

8.Укажіть складнопідрядне речення з кількома підрядними , знайдіть схему цього речення (10б.):

А) Там, де шахти розпростерли темні крила над селом, вже за обрієм

     блиснуло золоте зорі весло. (В. Сосюра)

Б) Запишалася калина, що вона червона, що у неї сонце винні соковиті грона.

     (М. Сингаївський)

В) Високий ясний був сповнений тих чар простору, того запаху безмежності,

     які властиві тільки вечорам цієї підхмарної країни. (О.Гончар)

Г) У різну пору дня лютневий сніг цвіте по-різному, проте зараз, ополудні,

     розцвів чи не найяскравіше. (Є. Гуцало)

9.Установіть відповідність між  підрядним реченням та його видом (11б.):

 10. Скласти речення за схемами (12б.).

1.          ,    що   ,    яка   .                       5.            ,    яка     ,    яка     .

2.          ,   в  яких   ,   в яких  .             6.           ,     щоб   ,   щоб    ,  щоб    .  

3.          ,   куди   ,  щоб   .                       7.  Коли   ,           ,     що   .

4.         ,   що  ,   який  .                           8.          ,               ,

ІV. Підсумок уроку.

Знайти на дошці схему, яка відповідає реченням:

1.Українську світлицю прикрашала піч, що розміщалась ліворуч від вхідних дверей  і була обернена своїми отворами до передньої стінки, яка мала вікна.

 2.Близько печі стояли різної форми горщики, горнята, в яких  варили їжу, в яких зберігалося молоко.

3. У нижній частині печі містилося підпіччя, куди клани рогачі, кочергу, віник та інші речі домашнього вжитку, щоб завжди були під рукою.

4. Навпроти печі оздоблювали парадний кут, що називався покуть, який прикрашали вишиваними рушниками, цілющими травами і зіллям.

5. Головною спорудою у хаті була піч, яка завжди займала внутрішній кут із боку вхідних дверей, яка завжди була обернена до фасадної стіни.

6. Піч служила українцю, щоб опалювати хату, щоб приготувати їжу, випекти хліб, щоб спати у теплі.

7. Коли заходиш до української селянської хати, відчуваєш, що тебе зустрічає мудра й лагідна господиня.

8. Цікавої символіки набула в українських хатах і скриня, яку розписували яскравими узорами, прикрашали різьбленням по дереву, яка була частиною інтер’єру українського житла. 

V. Рефлексія

Сьогодні на уроці:

було непросто …..

я домігся ……

в мене вийшло …..

я спробую ….

VІ. Домашнє завдання:

1 рівень –  виписати із художнього твору 3 складнопідрядних речення

( різних видів) і зробити синтаксичний розбір;

2 рівень – скласти текст-розповідь, використовуючи складнопідрядні речення.

_______________________________________________________________________________

Урок української літератури 9 клас.
Тема. Інсценізація уривків із п’єси І. П. Котляревського «Наталка Полтавка»

Мета: через інсценізацію уривків із п’єси розкрити учням красу твору;

сприяти розвитку культури зв’язного мовлення, пам’яті, уміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, належним чином їх обґрунтовувати;

виховувати почуття поваги до Котляревського, історичного минулого рідного краю, прищеплювати любов до театру, інтерес до результатів особистої праці.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Обладнання: портрет І. П. Котляревського, вислови про п’єсу «Наталка Полтавка», текст твору.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Літературна вікторина «Хто охарактеризував Наталку?»

1. «Золото – не дівка! Наградив Бог Терпилиху дочкою. Крім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця, себе і матір свою на світі держить!»    (Виборний)

2. «Нічого сказати … хороша, хороша і вже в такім возрасті…»   (Возний)

3. «Ти у мене одна, ти кров моя … Ти все для мене на світі!»      (Терпилиха)

4. «Час би, Наталко, взятись за розум: ти уже дівка, не дитя».      (Виборний)

5. «…Вона добра у мене дитина…»     (Терпилиха)

6. «Найкраща зо всього села і всіх прикосновенних околиць дівиця». (Возний)

7. «Наталка – багата, хороша і розумна!»    (Петро)

8. «…Хороша і розумна, а до того і добра; тілько не багата».   (Микола)

9. «От дівка, що й на краю пропасті не тілько не здригнулась, но і другого піддержує!»    (Микола)

10. «Дочка твоя … нарушаєть узаконений порядок».  (Возний)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

ІV. Основний зміст уроку.

1.                Захист презентації «Іван Петрович Котляревський – Коперник українського слова».

Іван Петрович Котляревський - відомий письменник, драматург, перший класик нової української літератури.

Народився Іван Петрович 9 вересня 1769 р. у Полтаві, серед мальовничої природи над Ворсклою, в родині дрібного дворянина, що служив канцеляристом у Полтавському магістраті.

Навчався він, за звичаєм того часу, спершу в дяка.

З 1780 року — в Полтавській семінарії.  Особливо старанно й наполегливо осягав хлопець гуманітарні дисципліни: піїтику, риторику, філософію, латинську, грецьку, французьку, німецьку мови.

Один із співучнів Котляревського згадував про поета, що той «мав пристрасть до віршування і вмів до будь-якого слова вправно добирати рими, дотепні і вдалі, за що товариші по семінарії прозвали його римачем».

У 1789 р., після смерті батька, Котляревський залишає семінарію, не закінчивши її повного курсу; напевно, життєрадісного, жвавого юнака ніяк не приваблювала духовна кар'єра.

З 1789 служив у Новоросійській канцелярії.

З 1793 року вчителював.

У 1796 вступив на військову службу.

 1806 року брав участь у поході на Туреччину, за бойові заслуги двічі був удостоєний письмової подяки від самого царя.

У 1808 в чині штабс-капітана вийшов у відставку.  

З 1818 брав участь у масонській ложі   «Любов до істини».

У цьому ж році обраний членом харківського «Товариства аматорів красного письменства».

З 1827 попечитель благодійного лікувального закладу.       

У побуті Іван Петрович був скромним, жив просто. Його часто відвідували друзі. Він був бажаним співбесідником, мав гострий розум, природний нахил до гумору й сатири, був усебічно начитаним. Про його освіченість свідчить велика зібрана ним бібліотека, яка формувалася в Полтаві в 10-30-х роках               ХІХ століття. Це була невелика за обсягом бібліотека (її книжковий фонд становив не більше 500 томів), де були представлені твори російських, французьких (Лафонтен, В. Скотт, Дюпре-Дюменіль) та інших зарубіжних письменників (Сервантес, Лесаж, Жанліс, Радкліф та ін.), були також латинські та грецькі автори. Був відділ періодики («Северная пчела», «Сын отечества», «Вестник Европы» та ін.).

Фактично вся його бібліотека загинула, лишилися лише деякі видання творів самого письменника, які містяться у Полтавському літературно-меморіальному музеї  І. Котляревського.

Про нього сучасник писав так: «Під скромною простотою щирого українця в ньому приховувалась натхненна душа, відкрита всім благородним почуттям, і чудове, рідкісне по доброті серце, здатне на всі жертви».

 В травні 1835 залишив службу.  

Творча спадщина І. П. Котляревського:

·        поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник»;

·        послання-ода «Пісня на новий 1805 рік пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну»;

·        переклад російською мовою уривків з праці Дюкела «Євангельські роздуми, розподілені на всі дні року...»;

·        переспів вірша давньогрецької поетеси Сапфо «Ода Сафо».

На початку 30-х років письменник почав хворіти.

Він відпустив на волю кріпаків, майно роздав родичам, знайомим.

Хвороба дедалі загострювалася, люті болі не стихали ні на часинку, але він переносив їх мужньо, нерідко навіть жартівливо.

10 липня 1838 року І. Котляревський тихо згас.

Вся Полтава йшла за труною улюбленого письменника і шанованої людини.

 30 серпня 1903 року в Полтаві було урочисто відкрито зведений на народні пожертви пам’ятник Котляревському. Це був перший в історії пам’ятник українському письменникові. На постаменті викарбувано слова Тараса Шевченка: 

Будеш, батьку, панувати,

У 1952 році в Полтаві було відкрито літературно-меморіальний музей Котляревського.

1973 року було споруджено пам'ятник-погруддя   в Києві (скульптор

 З 1990 року встановлено премію імені І. П. Котляревського за кращі здобутки в галузі драматургії та театрального мистецтва.

Гідно відзначено в 1994 році 225-річний ювілей автора «Енеїди» вже в незалежній Україні.

З 2007 року відбувається вручення обласної премії                                                  імені І. П. Котляревського в Полтаві.

У багатьох містах України (Київ, Полтава, Чернігів, Вінниця, Хмельницький, Чернівці, Прилуки, Лубни, Бердичів тощо) є вулиці, названі на честь поета.

Свої поезії І. Котляревському присвятили      Т. Шевченко, Леся Українка, Панас Мирний, М. Рильський, В. Сосюра, С. Олійник, П. Усенко, М. Нагнибіда,        В. Коломієць, Я. Шутько та ін.

Життя І. Котляревського послугувало сюжетом для роману відомого українського письменника Бориса Левіна  «Веселий мудрець» .

Творчість Котляревського є вершиною української літератури                              дошевченківської доби. Його горде і ніжне слово весняним сонячним промінням зігріває людей, духовно збагачує нові й нові покоління.

2. «Наталка Полтавка» – праматір українського народного театру» -перший драматичний твір нової української драматургії та національного українського театру.

Івана Петровича постійно приваблювала театральна діяльність. Він майстерно грав у домашніх виставах, захоплював театральними постановками своїх вихованців. У часи Котляревського Полтава славилася своїм першим в Україні постійним театром. Особливо бурхливу діяльність театр розгорнув із 1818 року, коли його директором став Іван Котляревський. Саме для цього театру письменник створив у 1819 році свою славетну «Наталку Полтавку».

Джерела написання твору:

·        справжні життєві факти українського суспільства того часу;

·        українські лірично-побутові, обрядові, купальські пісні та балади;

·        український вертеп, шкільні драми-інтермедії XVIII ст.;

·        досвід російських драматургів XVIII ст.

 Сценічне життя твору:

·        тріумфальна постановка 1819 року в Полтаві;

·        найпопулярніша вистава по всіх  театрах України на початку ХІХ ст.;

·        1848 р. у Галичині п’єсу поставив  Іван  Озаркевич, пристосувавши до місцевих умов, яка мала шалений успіх;

·        ця першість утримується й досі.

 Близько двох століть не сходить «Наталка Полтавка» зі сцени не лише України, а й інших слов’янських країн.

1890 року на основі п’єси М. Лисенко створив однойменну славнозвісну оперу.

 Поширення п’єси:

·        певний час поширювалася тільки у рукописних копіях;

·        1838 року  уперше надрукована. І в 2013 році виповнилося 175 років з дня першого виходу у світ цього шедевру української драматургії.

      За  п’єсою  «Наталка Полтавка» знято однойменні кінокартини в 1911, 1936 роках  і в 1978 (телефільм).

Особливості твору:

·        «Наталка Полтавка» - серйозний твір про прекрасну душу народу, його щедре серце, світлий розум і гірке безталання;

·        реалістичне зображення життя «простолюду»;

·        засудження тодішнього суспільства;

·        використання народної розмовної мови, пісенної творчості.

Феноменальність твору

    У творі використано 22 пісні:

·        авторських – 8;

·        народних, без змін – 5;

·        фольклорних, але оброблених Котляревським  - 2;

·        літературних, але перероблених автором – 3.

 Дійові особи:

·        Наталка Полтавка –українська дівчина.

·        Горпина Терпилиха – її мати.

·        Петро – коханий Наталчин.

·        Микола – далекий родич Терпилишин.

·        Тетерваковський – возний, жених Наталчин.

·        Макогоненко - сільський виборний.

Образ Наталки Полтавки

В образі Наталки втілені найкращі риси української дівчини: щирість, скромність, доброта, чесність, вірність коханому, любов до рідних. А ще автор підкреслює її рішучість і наполегливість у боротьбі за власне щастя. Можна стверджувати, що Наталка - ідеал селянської дівчини.

 Понад 190 років живе улюблена в народі героїня Наталка на сцені, а краса її невмирущого образу не в'яне, не старіє. Причина такого безсмертя в тому, що в ній Іван Котляревський блискуче втілив народний ідеал української жінки, її моральної краси.

Людям сучасного суспільства близький і дорогий образ жінки, багатої духовно, чистої і чесної, працьовитої і сердечної.

З плином часу такі ідеали не старіють, бо є загальнолюдськими і вічними.

Світове значення перлини українського театру:

·        особливим успіхом користувалася у чехів, словаків, болгар;

·        її вітали Лондон, Загреб, Нью-Йорк, Відень, Сідней;

·        до своїх концертів кілька пісень із п’єси  включив відомий негритянський співак Поль Рабсон;

·        у наш час незмінний успіх «Наталки Полтавки»  на    сценах  Італії, Німеччини, США, Румунії, Англії, Угорщини.

3.                Інсценізація учнями улюбленого уривка із п’єси І. Котляревського «Наталка Потавка».

Перед переглядом учні ознайомлюються з проблемним питанням, на яке мають дати відповідь після перегляду інсценівки: «Чи дійсно щасливими не народжуються, а ними стають!»

 V. Підсумок уроку.

Сьогоднішній  урок ще раз підтвердив, що українки здавна дивують світ і величчю почуттів, і талантом материнства, і світлим розумом. Саме тому із цієї п’єси, за словами О. Гончара, «кожне нове покоління черпає науку почуттів, моральні взірці кохання, людської краси, благородства».

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VІІ. Домашнє завдання.

Підготувати повідомлення про життя й творчість Г. Квітки-Основ’яненка, опрацювати ідейно-художній зміст його твору «Маруся», написати домашній твір за творчістю І. Котляревського на одну із запропонованих тем:

«Наталка – ідеал української жінки»;

«Пісенність п’єси»;

«Щасливими не народжуються, ними стають»;

«Мої роздуми про п’єсу «Наталка Полтавка».
___________________________________________________________________________

Українська  література,  9 клас

Тема.    «Вшануймо   пам’ять   Кобзаря»

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість Т.Г.Шевченка, риси його характеру  як  особистості; розвивати  культуру  зв’язного  мовлення, пам’ять, вміння  виразно  читати  поетичні  твори, логічно  мислити,  грамотно  висловлювати  власні  думки;  формувати  вміння  працювати  в  команді,  сприяти вихованню національної самосвідомості учнів, почуття  поваги  до  життєвого  подвигу Т.Шевченка  в  умовах  підневільного  становища  нації,   прагнення бути справжніми українцями; мати почуття гордості за Україну, за її національного генія – Тараса Григоровича Шевченка

Обладнання: портрети Тараса Григоровича Шевченка, «Кобзарі», звукозаписи пісень Шевченка, репродукції  картин Шевченка, ілюстрації батьківщини Шевченка,  виставка  книжок  митця, дидактичний  матеріал, квіти.

Тип уроку: урок закріплення вивченого матеріалу.

Хід уроку

І мене в сім'ї великій.
В сім'ї вольній, новій.

Не забудьте  пом’янути

Незлим  тихим словом.
                   Т. Шевченко

І. Організація учнів до уроку.

ІІ. Вступне слово вчителя

Шевченко. Він був кріпак і сирота, художник і поет, рекрут, в'язень топтаний, але не розчавлений, виснажений, але не зломлений, розпачливий, але не зневірений. Високий трагізм його долі, мужність, життєстійкість діють отверезливо, коли співставляєш свої дрібні життєві прикрощі з драмою його життя.Тарас Шевченко - поет, борець, художник. Його ім'я відоме на всіх континентах. Великий Кобзар залишився для нащадків героєм, пророком.

Пропоную вам послухати  пісню.

(Лунає пісня «Реве  та  стогне  Дніпр  широкий»)

- Хто є автором слів цієї  пісні? (Т.Шевченко)

- Ідейний  зміст  її?

 Тарас Григорович Шевченко — велика та невмируща слава нашого народу. В його особі український народ ніби злив свої найкращі духовні сили й обрав його співцем своєї історичної слави і соціальної недолі, влас­них сподівань і прагнень. Під думи народні налаштував свою ліру Кобзар, тому й оживало в слові його все те, що таїлося в самій глибині серця. Із тим скарбом — словом свого найкращого сина — український народ і виходить до всіх людей землі.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

 ІV.   Мотивація  навчальної  діяльності

-Сьогоднішній урок ми присвячуємо видатному українському поету та художнику Тарасу Григоровичу Шевченку, вклонімося світлій пам'яті поета.

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка.

Повні сил і живої снаги.

Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.

 ( Перегляд ілюстрацій: село Моринці, хата Шевченка, всередині в Тарасовій хатинці.)

V. Актуалізація  опорних  знань

Доведіть  або  спростуйте  думку

- «Твори  Т.Шевченка  ніколи  не  бувають  прочитані  до  кінця».

- «Видатний  кобзар  силою  свого  поетичного  слова  намагався  пробити   мури  людської  байдужості, панської  обмеженості».

-«Для  Т. Шевченка  головним  є  любов і слава  серед  співвітчизників».

VІ. Основний  зміст  уроку.

1. Поетична хвилинка (декламування віршів Т.Г. Шевченка)

2.Виступи  учнів «Т.Шевченко  як  особистість»

-Перше, що ми помічаємо в людині – це її зовнішність.

-Чи характеризує зовнішній вигляд внутрішній світ Шевченка?

Зовнішність Шевченка

Ось як описували сучасники зовнішність 29-літнього Шевченка: молодий, здоровий, середнього зросту, широкоплечий, міцно збудований. Його кругле виголене обличчя було прикрашене бакенбардами, волосся вистрижене по-козацькому, але зачесане назад. Він був темний блондин.

З його лиця пробивалася відвага, в темно-сірих невеличких очах світилися розум і енергія. Голос у нього був м’який, в ході й рухах – зосереджений.

При першій зустрічі із ним у ньому не примічалося нічого привабливого, навпаки, він здавався холоднуватий, сухий, хоч і простий, приступний. До людей ставився спершу недовірливо і перед першим-ліпшим не відкривав своєї душі, особливо бував замкнутий супроти тих, хто добивався викликати у нього відвертість та щирість. Зате коли пізнавав чоловіка й відкривав у нім бодай одну гарну рисочку, прив’язувався до нього, а як знаходив у тій людині взаємність, віддавався йому цілим серцем.Примітними рисами характеру були доброта, м’якість, навіть делікатність, що суперечило його суворій масці, незвичайна простота, природність, безкорисливість, навіть саможертовність. На кривду і несправедливість його серце запалювалося гнівом і вибухало, немов вулкан – тоді він міг бути й несамовитий.З бідними ділився останнім.

Шевченку 29 років. Маляр Сошенко так описує Т.Шевченка: «Він з’явився до мене в такому вигляді: на ньому був засмальцьований тиковий халат, сорочка і штани з товстого селянського полотна були замазані у фарбу, босий, розхристаний, без шапки.

Він був похмурий і соромливий. З першого ж дня нашого знайомства я помітив у нього сильне бажання вчитися малювати».

Одночасно той же Сошенко зазначає, що, здобувши волю, Шевченко швидко міняє свій зовнішній вигляд, зокрема одяг. Він починає гарно вдягатися, навіть з претензією на елегантність. Шевченко віддав гроші і заспокоївся.

Висновок

Зовнішність людини може сказати про неї багато. Що ж до Тараса Григоровича, то слід відмітити його розум, енергійність, доброту,простоту, щирість.

Вдача і характер

- Якої Т.Шевченко був вдачі? Які життєві обставини вплинули на формування характеру?

«Малий Тарас був хлопцем моторним, веселої вдачі і чутливий до всякого горя. Як руйнують хлопці пташине гніздо, то він просить: «Не чіпайте їх, вони ж так гарно співають, їм буде боляче»; як лютий пан Енгельгардт накаже катувати кріпака канчуками, то враз заболить у хлопця серце» (за переказами сучасників).

Щедрість душі

В Петербурзі після викупу з кріпацтва у Шевченка з’явились впливові друзі, стипендія й малярські підробітки давали можливість жити безбідно. Та був дорослий Тарас наївний і добрий, як мала дитина: давав милостиню злидарям, позичав «на вічне віддавання» людям, які відверто сміялись з його щирості, посилав грошову допомогу рідним. Для кріпаків такі суми дійсно видавалися казковими, тому брат Микита, довідавшись, що Тарас вибився в люди і живе заможно, в листі просив позичити аж 50 карбованців. Шевченко,не гаючись, вислав гроші, написавши: «Знай, що мені гріх позичати братам гроші; коли трапляться, то так дам, а коли ні, то вибачайте». У цьому ж листі поет просив брата піклуватися про сліпу Марусю та нещасну Ярину, чий чоловік був гірким п’яницею.

Висновок

Як бачимо, зовнішність Т.Шевченка не була оманливою. Палка душа й щире серце, здатність до самопожертви, практична розсудливість, огида до підступності й улесливості – ось риси, притаманні великому митцеві. А ще він мав сильний характер, бо інакше не зміг би вистояти в умовах кріпацтва і солдатчини, не піддатися спокусам ситості, забезпеченості, які йому обіцяли багатії, не звернути з такого небезпечного шляху боротьби за права знедолених і заявити: «Караюсь, мучусь, але не каюсь!.»

Обдарування, захоплення

Захоплення і обдарування у великій мірі характеризують особистість, її духовний світ.

-Чи дійсно це так?

Пророкування батька Шевченка

Вмираючи, батько Т.Шевченка розпорядився, як то годиться, своїм скромним майном та господарством. Його воля дивує надзвичайною пророчою проникливістю щодо майбутнього генія українського народу, свого сина:

-​ Синові Тарасові з мого хазяйства нічого не треба,- сказав батько.- Він не буде абияким чоловіком. З нього вийде або щось дуже добре, або велике ледащо. Для нього мій спадок або нічого не значитиме, або нічого не поможе.

Нам відомо, що Тарас Шевченко був обдарованою людиною.

Дуже рано виявилися у нього здібності до малярства. Ще змалку крейда і вуглина були для хлопця неабиякою радістю. Все ними замалює: стіни, лави, стіл в хаті і надворі в себе і в гостях. Послухаймо Євгена Сверстюка: «Бог дав йому великий хист до малярства, бо інакше він не мав би змоги навіть вирватися з села. Малярство було тією чарівною паличкою, що рятувала в годину скрути і легалізувала його становище».

Поетичне обдарування виявилося значно пізніше, коли Шевченко навчався мистецтву малювання у Ширяєва в Петербурзі. Тарас соромився показувати свої вірші. На пропозицію пана Мартоса їх надрукувати, вигукнув: «Ні, ні! Не хочу! Не хочу! Єй-богу не хочу! Гляди, ще поб’ють за них”.

Та все ж поезія Шевченка була прочитана Є.Гребінкою, схвалена й надрукована. З цього часу у Тарасові поєднувалися та водночас боролися поет і художник.

Уже навчаючись у Петербурзькій академії мистецтв, Тарас Григорович напише: «Дивне ж, все-таки, це всемогутнє покликання. Я добре знав, що живопис-моя майбутня професія, мій щоденний хліб. І замість того, щоб вивчати її глибокі таїнства та ще й під керівництвом такого вчителя, яким був безсмертний Брюллов, я писав вірші, за які мені ніхто ні копійки не заплатив...»

Освіта

Освіта – важливий чинник в житті кожної людини.

- Завдяки чому Т.Шевченко здобув освіту і розвинув інтелект?

Перший учитель

В силу обставин Тарас не мав можливості здобути системну освіту в дитинстві. Нам відомо, що батько віддав сина в школу, що хлопець з інтересом і старанністю ставився до навчання. Але після смерті батьків змушений був сам дбати про себе.

У всіх біографічних матеріалах розповідається, як учився Тарас у місцевого дячка-п’янички Богорського, як той бездушно експлуатував і навіть обкрадав сироту. Про цей період в житті, про своє нестримне бажання пізнати якомога більше згодом напише Шевченко у вірші «А.О.Козачковському»:

Давно те діялось. Ще в школі.

Таки в учителя-дяка.

Гарненько вкраду п’ятака –

Бо я було трохи не голе.

Таке убоге – та й куплю

Паперу аркуш. І зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами

І візерунками з квітками

Кругом листочки обведу.

Та й списую Сковороду

Або «Три царіє со дари».

Можливо, саме Богорський, не усвідомлюючи того, прищепив палку любов поета до книги, яку він проніс через усе життя. Бо перші книги, які відкрили перед допитливим хлопцем світ духовної культури, були Біблія і твори Сковороди.

Самоосвіта

Невпинно і наполегливо займався поет самоосвітою весь свій вік, глибоко вивчав античну культуру. Серйозно студіював Овідія, Горація, Плутарха, Юлія Цезаря. Захоплено перечитував Данте, Бокаччо, не уявляв собі життя без Байрона і Шекспіра, без Гетевського «Фауста». Любив Котляревського, Гоголя, Лермонтова, до небес підносив Марка Вовчка. З композиторів – Драгомижського й Глінку. Готуючись до писання історичних творів, перечитував відповідні книги Костомарова, Куліша, Маркевича, літописи Самовидця, Величка, Грабянки.

Любов до книги

Із Шевченкового Щоденника та з різних спогадів також бачимо, як він багато читав. Просив у листах, які відправляв із заслання, присилати йому різні видання. А в Нижньому Новгороді, де Тарас Григорович був змушений затриматися, він поперечитував у своїх знайомих цілі книгозбірні.

Шевченко вивчав французьку мову – і не для салонних розмов з дамами, – а для серйозної роботи над книжками, не перекладеними на доступні йому польську та російську мови.

Навчання малярському мистецтву

Малярському мистецтву Шевченко навчався впродовж двох років у професора Я.Рустема в товаристві студентів університету, коли проживав разом з паном Енгельгардтом у Вільно. Потім у Ширяєва в Петербурзі і, зрештою, в Петербурзькій академії мистецтв.

Будучи студентом, Тарас з усієї сили тягнувся до найвищих вершин образотворчого мистецтва, але здобув лише срібні медалі. Мріяв поїхати вчитися ще до Італії, але на кошти Академії відправляли на стажування лише «золотих медалістів».

Висновок

Т.Г.Шевченко – добре освічена, начитана, ерудована людина, яка знання свої здобула завдяки бажанню, силі волі, постійній потребі вдосконалюватись.

Оточення

- Який вплив мало оточення на формування світогляду Т.Шевченка?

Мальовнича природа рідного краю

Мальовнича природа рідної Кирилівки, оті невеликі річки, зелені долини, ліси, байраки та все інше, чим славився тоді український лісостеп, давні козацькі могили і чумацький шлях до Одеси та Криму – усе мало вплив нв формування майбутнього митця: милувало око, збуджувало почуття і думку. Щодня любуючись рідними пейзажами, багатством їхніх барв та звуків, дивуючись їхній різноманітності та незбагненній мінливості, спостережливий хлопчик вбирав у свою душу всю оту красу, закохувався всім серцем в рідний край.

Малий гайдамака

Дуже любив хлопець діда Івана та його розповіді про гайдамаків, що колись карали панів, а тепер сплять у могилах, які він бачив, коли їздив з батьком до Києва та Одеси. Тарас забуде і про телят, яких пасе, і про те, що голодний, все думає, пригадує, як вчора сусід розказував, що настане слушний час – устануть поховані гайдамаки на панів лютих. «Добре б до того часу підрости і собі бути з ними», - думає.

Серед знаті

Навчаючись у Петербурзі, Т.Шевченко перебуває в колі художників і письменників: К.Брюллов, Є.Гребінка,О.Венеціанов, В.Жуковський сприяли духовному зростанню молодого художника. Багато в чому змінилось оточення, серед якого жив Тарас.

Шевченка радо приймали дворянські сім’ї, вважали за честь вітати такого високого гостя. І батько та дочка Рєпніни, і сім’я Якова де Бальмена відчували велич Шевченкової зірки. У Києві Шевченко познайомився з професором університету М.Максимовичем, гостював у інших передових людей. Але деякі прихильники поетового таланту виявлялися жорстокими кріпосниками. Поміщик Трепов при Шевченкові розбудив хлопчика-кріпака ударом кулака. А дворянин Лукашевич відправив з листом і наказав цього ж дня повернутися. Коли Кобзар листовно зауважив панові, що так чинити не годиться, то поміщик ще раз відправив нещасного кріпака з папером, в якому було написано, що в пана таких «300 олухів», як Шевченко. Читаючи цього листа Варварі Рєпніній, Тарас плакав від образи і жалю до кріпака-невольника.

Столичне місто, вишукані товариства виявилися чужими Шевченкові

І.БРЕЙН -РИНГ

У грі беруть участь 2 команди. Вони обрали  собі капітанів і виготовили  вдома емблеми (кожна команда — різні), які відображають тематику змагання. Кожна команда (по черзі) отримує 5 запитань, на обговорення яких вони мають 15с. Кожна правильна відповідь оцінюється з балами. Якщо команда не дає відповідь, це може зробити інша (сигнальна картка —у капітанів).

1.         Який художній засіб використано в наведеному уривку?
В Путивлі-граді вранці-рано

Співає, плаче Ярославна...

«Полечу, — каже, — зигзицею,

Тією чайкою-вдовицею,

Та понад Доном полечу,

Рукав бобровий омочу

В ріці Каялі.

(Приховане порівняння — в орудному відмінку)

2.         Який художній засіб використано в такому уривку?
Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. ( Повтор, кільце)

3.         Який засіб творення комічного виділено в цьому уривкові?
За богами — панства, панства

В серебрі та златі!

 Мов кабани годовані — Пикаті, пузаті!.. Аж потіють та товпляться,

 Щоб то ближче стати. Коло самих: може, вдарять

 Або дулю дати.Благоволять: хоч маленьку. Хоч півдулі, аби тільки Під самую пику. (Сарказм)

4.Згідно зі словами Шевченка, той, хто бачив цю людину хоча б здалеку, той бачив пекло в найгидкішому торжестві.

Про кого з рідні міг так писати поет? (Про мачуху)

5.За висловом Карла Брюллова, це була «найбільша свиня в торжковських туфлях», але завдяки Шевченку ця особа ввійшла в історію, а сам  Брюллов  заплатив  їй чималу суму. Назвіть прізвище цієї особи. (Епгельгардт)

6.   Один з віршів Шевченко присвятив видатному діячеві української культури. У ньому є такі слова:

Не заревуть в Україні

Вольнії гармати,

Не заріже батько сина

Своєї дитини,

За честь, славу, за братерство,

За волю України.

Кому присвячені ці рядки? (Миколі Гоголю)

7. До кого поет, художник, драматург Шевченко ставив такі вимоги: «Тільки українка, не панського роду, сирота і наймичка»? (До майбутньої дружини)

8. Перу та пензлю Шевченка належать такі літературні твори, як «Дорошенко», «Никита Гайдай», «Слепая красавица» та картини «Група сплячих жебраків», «Панна сотниківна». Що об'єднує ці літературні та мистецькі твори?

(Не дійшли до нашого часу)

9. Він першим перекладав Біблію українською мовою, створив перший в Україні фонетичний правопис, написав перший україномовний історичний роман і, можливо, був єдиним, в кого Шевченко був боярином, на весіллі. Про кого йде мова?

(Пантелеймон Куліш)

10. Назвіть історичні неточності, зроблені Шевченком у поемі «Гайдамаки».

(Реальний Ґонта не вбивав дітей; повстання почалося не в серпні, а наприкінці травня 1768р., і тривало не рік, а півтора місяця; замучено титаря у Млієві, а не у Вільшані, і було це не влітку, а взимку.)

11. У першому рядку цього вірша поет називає вченого, що від­крив закон, згідно з яким можна визначити об'єм неправильного тіла, та іншого вченого, що заявив: «А все-таки вона крутиться». Хто ж згадується в цьому вірші? (Архімед і Галілей)

12.Що стало безпосереднім поштовхом до написання поеми «Кавказ»?

(Звістка про загибель у бою з горянами поетового друга Якова де Бальмена)

13. Цей список розпочато в 1962 р. і щорічно поповнюється. До нього потрапили

 П. Тичина, О. Гончар, П.Загребельний, В.Сосюра, Г.Тютюнник, М.Ба- жан, А. Малишко, В. Симоненко, І. Драч, Д. Павличко та інші. Що це   за список?

(Лауреати літературної Національної (раніше Державної) премії імені

Т. Шевченка.)

II ТУР ХТО ШВИДШЕ?

Кожна команда повинна дати відповіді на якомога більшу кількість запитань за І хв. За кожну правильну відповідь дається І бал.

1.Членом якого братства був Шевченко? (Кирило-Мефодіївського)

2. Скількома мовами перекладений «Заповіт»? (Ста)

З. Пан, у якого Шевченко служив козачком. (Енгельгардт)

4. Ким був до початку повстання Ярема з поеми «Гайдамаки»? (Наймитом)

5. Кобзар, якому Шевченко надіслав збірку «Кобзар» з дарчим надписом.

          (Остап Вересай)

6. Річка, біля якої похований поет. (Дніпро)

    7. Російський художник, у якого вчився Шевченко (Карл Брюллов)

8. Продовжіть рядки:

...І на оновленій землі...Врага не буде...)

9. Де було написано «Заповіт»? (У Переяславі)

10. У якому році Шевченко «пас ягнята за селом»? (1814 + ІЗ = І827р.)

11. Прізвище Яреми з поеми «Гайдамаки». (Галайда)

12. Ім'я дівчини, подруги дитячих літ Тараса. (Оксана)

13.Попередня назва Тарасової гори. (Чернеча)

14.Село, у якому провів дитинство Шевченко. (Кирилівка)

15.Дата перепоховання Шевченка. (22 травня І86І року)

І6. Ім'я сестри, яка була для Тараса другою матір'ю. (Катерина)

І7. Скільки творів увійшло до першого «Кобзаря»? (Вісім)

І8. Скільки років перебував Шевченко на засланні? (Десять)

19. Перший твір Шевченка на історичну тематику. (Поема «Іван Підкова»)

20.Майстер живописних справ, у якого навчався Шевченко. (В. Ширяєв)

21. Найвідоміший драматичний твір Шевченка. ("Назар Стодоля")

22. Рік першого видання «Кобзаря»(І84О)

23. Звання Шевченка після закінчення Академії мистецтв. (Вільний
художник))

24.Псевдонім Шевченка. (Дармограй)

25. Час другої поїздки Шевченка в Україну. (Серпень І845Р-)

26. Кому присвячена поема «Катерина»? (Василю Жуковському)

27. Дата першого арешту Шевченка. (15 квітня І847)

28. Скільки дітей було в сім'ї Т. Шевченка? ( 6 )

29. Які книги були для Шевченка святими? ( Біблія, тв. Сковороди)

30. Хто є оповідачем у поемі «Сон»? (автор)

31. Чим знаменитий для Шевченка І84Ор? ( «Заповіт»)

32. Хто вчив у дитинстві Тараса? ( дяк)

33.Літературний псевдонім Шевченка (Кобзар )

34.Скільки мов знав Шевченко? ( 5 )

35.В якому творі Шевченко застерігав дівчат від легковажності?
(« Катерина»)

36. «Реве та стогне Дніпр широкий..» - з якого твору ці рядки? ((«Причинна»)

37. На якій грошовій купюрі зображено портрет Шевченка? (10грн.)

III тур РЕБУСИ, ЗАГАДКИ

1.         Розгадавши ребус, ви одержите назву першої частини

повісті С.Васильченка про життя Т. Шевченка ( «У бур'янах»)

2.         Якщо ви знайдете порядок, в якому розташовані букви, то прочитаєте

відомий вислів із вірша Т.Г. Шевченка. Назвати його (Вражою злою кров'ю волю окропіте «Заповіт» ).

                                                      IV тур ЖИТТЯ ШЕВЧЕНКА

1.Був період, коли Шевченко більше двох місяців проплавав на шхуні
«Костянтин». Яким морем ходила ця шхуна, хоча, взагалі, це і не  море?

 (Аральське море)

2.На похороні Шевченка в Петербурзі промови читалися трьома мовами.
Якими саме?

(Українською, російською, польською)

З.Що подарувала на згадку Шевченкові Варвара Рєпніна? (Біблію)

4- Хто з діячів культури познайомився з Шевченком у Літньому саду і ввів його у мистецьке середовище Петербурга? (Іван Сошенко)

ТВОРЧІСТЬ ШЕВЧЕНКА

1.Що зобразив Шевченко на титульній сторінці рукописної збірки «Три літа»?

(Портрет біблійного пророка Єремії, епіграф з його плачу)

2.Який прийом використовує Шевченко в поемі «Сон» з метою показати  панораму життя Російської імперії? (Прийоми сну і подорожі)

3.Назвіть твір, у якому Т. Шевченком висловлений цей пристрасний заклик:

        Борітеся — поборете.

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая.

(«Кавказ».)

4.До якої збірки Т. Шевченка входять твори: «Розрита могила»,
«Наймичка», «Великий льох», «Заповіт», «Три літа»?

5.Значна частина поезій Шевченка не мають авторської назви, а ті, що мають, то, як правило, коротку — в 1—2 слова. Але один твір Шевченка має дуже
великий авторський заголовок, аж з 17 слів. Що це за твір?

(«І мертвим, і живим, і ненарождженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє»)

6.Назвіть однойменні поетичні та малярські твори Шевченка.
(«Тополя», «Утоплена», «Катерина», «Слепая», «Відьма»,«Русалка»,

«Мар 'яна-черниця», «Сліпий»,«Невольник»)

V ТУР ПОЕТИЧНИЙ

Командам роздають надруковані уривки із творів Шевченка, але із пропущеними словами. Учасникам необхідно «реставрувати» текст, відновивши відсутні слова. Через 1 хв. картки забирають і зачитують, звіряючи із оригіналом. Найбільша кількість балів— 5 (якщо усе відтворено правильно).

1.                  Садок вишневий... (коло хати) Хрущі над вишнями гудуть.

2. Малого сліду... (не залишу) На нашій славній Україні.

3.Як у Дніпра... (веселочка) Воду позичає.

4.Цвітуть сади, біліють хати,  А на горі... (стоять палати).

5. Наша дума, наша... (пісня) Не вмре, не загине.

6. Уже покликали... (до паю) А я собі у бур'яні.

7. Нема на світі... (України) Немає другого Дніпра.

8. Та недовго сонце гріло, Недовго... (молилось).

9. Ну що б, здавалося, слова. Слова та голос... (більш нічого).

***

1.                  Під ним... (кінь) вороненький  Насилу ступає.

2.                  Бо, сліпці, не бачать карих оченят, Що тільки лякають... (молоденьких дівчат).

3. Співа на могилі, з морем... (розмовля) На Божеє слово вони б насміялись.

4. Неначе човен в синім морі, То... (вирина, то потопа).

5.         Чого мені тяжко, чого мені... (нудно) Чого серце плаче, ридає, кричить.

6.         Минають дні... (минає літо) А Україна, знай, горить.
7. Посадили... (над козаком) Явір та калину.

8. З шкурою знімають, бо... (нічим обуть) Княжат недорослих.

9.... (Сумує), квилить, плаче рано В Путивлі-граді Ярославна.

4.Визначення  переможців

VІІ.Оцінювання   учнів

VII.Підсумки  уроку

Який  настрій  панував   на  уроці?

Що  найбільше   запам’яталося?

Які  почуття  залишилися  у  вашому  серці?

-Іван Франко казав: «Він був сином мужика - став володарем у царстві Духа. Він був кріпаком - і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком - і вказав нові, світлі шляхи професорам і книжним ученим».Десять літ він поневірявся під ваготою російської солдатської муштри. Недоля переслідувала його в житті, та вона не зуміла перетворити золота його душі - на іржу, ані любові людей - на ненависть.Найкращий і найцінніший скарб доля дарувала йому лише по смерті - невмирущу славу.

На оновленій українській землі живе й вічно житиме в народі пам'ять про великого Кобзаря, сина України, поборника святої правди.

Коли нам важко, коли смуток гризе душу, припадімо спраглими вустами до його цілющого джерела, щоб знову відчути силу жити для рідного народу.     Хай кожен із нас часткою свого серця торкнеться Шевченкового генія, бо нам потрібна його свята і незрадлива любов до України, до нашої солов'їної мови і пісні.

 Домашнє  завдання

Написати  твір – роздум «Ми  чуємо  тебе,Кобзарю, крізь  століття…».

 ___________________________________________________________________________

Урок української мови 6 клас.

 Тема:  Написання не з іменниками

Мета: формувати в учнів уміння правильно писати не з іменниками, обґрунтовувати вибір написання відповідними орфографічними правилами; розвивати пам’ять, логічне мислення, навички систематизувати здобуті знання, самостійно робити висновки; розвивати культуру усного й писемного мовлення.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок;

Обладнання: підручник Єрмоленко С.Я., таблиця, картки-завдання, тлумачний словник,  мультимедійна установка 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

         1.Метод  «Незакінчені речення»

1.     Морфологія – розділ науки про мову, що вивчає  …

2.     Частин мови є …

3.     Всі частини мови поділяють на …

4.     Самостійних частин мови – 6, це -…

5.     Іменник – це самостійна частина мови, що …

6.     У реченні іменник виконує синтаксичну  роль …

7.     Іменник має відмін …

8.     До 1 відміни…

9.     До 2 відміни…

10. До 3 відміни…

11.  До 4 відміни

1.     Розподільний диктант з ключем

Завдання. Розподілити іменники за відмінами

Ключ. Підкресліть  у кожному слові другу букву - прочитаєте тему уроку

Поле, вправа, ніч, тигреня, шпак, емаль, мрія, ритм, акуленя, успіх, зелень, сніг, бандура, маля, свічка, антресоль, зерно, юність, ім'я, узбіччя, дитя

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

ІV. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу

1.     Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.135)

2.     Спостереження над мовним матеріалом.

Прочитати слова. Пояснити написання  не.

Неділя, неправда, ненависть, недруг, недовіра, невдаха, недолік, негода, недобір, небилиця, нежить, недокрів’я, негідник, немилість.

Пояснити лексичне значення виділених слів, при потребі скористатися тлумачним словником

(Невдаха - людина, якій не щастить у чому-небудь або яка робить щось не так, як треба.

Небилиця - не, чого немає в дійсності; неправда, вигадка.

Недокрів’я - хворобливий стан, який характеризується зменшенням у крові з різних причин кількості червоних кров'яних тілець і гемоглобіну; анемія)

3.     Колективне складання алгоритму «Написання НЕ з іменниками»

4.     1 крок. Чи вживається слово без НЕ?

2 крок. Чи утворюється слово з протилежним значенням, яке можна замінити синонімом?

 3 крок. Чи є НЕДО префіксом, що означає неповноту дії?

4 крок. Чи є протиставлення?

5.     Попереджувальний диктант. Синтаксичний розбір двох речень

Хай забудеться недоля і неслава давніх літ, щастя рівне й рівна воля засіяють на весь світ! (М.Вороний).У жовтні гріє ціп, а не піч. (Нар. тв.)Троянди там цвітуть і незабудки сині. (Б.Лепкий) Не баранці, а білі коні по морю синьому летять. І клониться ночі у ноги недуга поблідлого дня. (М.Рильський)

V. Тренувальні вправи на осмислення матеріалу, формування практичних умінь і навичок.

1. Вправа 327

2. Вправа 328

3. Словниковий диктант. Розібрати за будовою слова, що пишуться з не разом

Невидимка,  не книга, непосида,не зима,  непокора,  немовля, недовіра, ненависть, незнайомець, не вітер, невід.

6.     Робота в парах за картками

Списати, завершивши  прислів’я. Сформулювати правило про написання іменників з не .

Це не казка, а ….

Пише не перо, а ….

Будь сильний не кожухом, а ….

Найкраща показка – не кулак, а ….

Горілка – не вода, а ….(Народна творчість.)

Для довідок.  Билиця. Розум. Духом. Ласка. Народна біда.

VІ.  Виконання вправ на закріплення вивченого.

1.     Вибірковий диктант

Через незгоду тратять люди свободу. Великі душі мають силу волі, а слабодухи гинуть у неволі. Його совість чиста, як поцілунок немовляти. Правду говорить не язик, а душа. Краще на волі на вітці, ніж у неволі в золотій клітці. Догоджай не людям, а своїй совісті. Невігласу і гроші не допоможуть. Щастя із нещастям в однім дворі живуть. Дорогий не дарунок, а увага.. Кров не вода, а серце не камінь.(Народна творчість).

2.      Орфографічна естафета (для кожного ряду) «Разом чи окремо»

VІІ.  Підбиття підсумків уроку.

Дати відповіді на питання:

1. Коли не з іменниками пишеться разом? Навести приклади.

2. Коли не з іменниками пишеться окремо? Навести приклади.

3. Як перевірити правопис іменників з не?

4. Навести приклади іменників, які без не не вживаються.

              Рефлексія.

Дізналися:

Мало нового                              Чимало нового                              Багато нового

VІІІ. Домашнє завдання: §41, вправа 329, 332 

Записати загадки, у яких є орфограма «Правопис не з іменниками»
_________________________________________________________________________

Урок української літер атури 7 клас.
    Тема: Т.Шевченко « Мені тринадцятий минало» 

Мета:  відновити  в пам'яті учнів матеріал про життєпис поета, розкрити значення його творчості для українського народу; розкрити зміст твору, передати зміни у настрої хлопчика, викликані єднанням з природою, усвідомленням сирітської долі і почуттям вдячності до дівчинки; навчити виразно читати вірш, допомогти учням відчути естетичну насолоду у виразності читання;

розвивати навички вдумливого та виразного  читання,спостереження над художнім текстом;

виховувати почуття гуманізму та оптимізму як головних рушійних сил у житті.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до його життя та творчості, виставка книжок Т. Г. Шевченка

Хід уроку

I 1.   Організація уроку. Визначення теми уроку та організація дій учнів на її сприйняття.

а) читання вчителем уривків вірша Галини Комарівни;

б) бесіда за прочитаним і почутим:

-Про кого піде мова на уроці літератури, скажете після прослуховування поезії Галини Комарівни.

2.Читання вірша вчителем.

-Які поетичні образи використала авторка, щоб змалювати життя Тараса Шевченка?

(про дитинство Т.Шевченка- образ бідної хатини й материнської молитви за сина-кріпака; Шевченко – поет –Бог уложив хлопцеві співецьку чародійну ліру...

б) з' ясування теоретико- літературного поняття: з'ясувати лексичне значення поняття за відомостями тлумачного словника

-Який твір називається біографічним?; 

-Який  твір називають автобіографічним?;

-Почута поезія- біографічна чи автобіографічна? Чому?

-Чому ж ми досі із зацікавленням читаємо те, що стосується однієї людини, чому ця історія знаходить відгук у нашому серці.

II Основна частина уроку

1.Умотивовування навчальної діяльності, накреслення особистісних завдань учнем- читачем відповідно до завдань уроку, проведення рефлексії.

а) умотивовування:

-Що допоможе у вивченні теми?

-Для чого саме ми її розглядатимемо?

б) очікувані результати:

-Які завдання уроку?

-Що повинні з'ясувати для їх вирішення?

-Що вже відомо з даної теми?

в) запис теми уроку:

Т. Шевченко « Мені тринадцятий минало…»

-автобіографічна основа;

- стан персонажа;

-виразне читання  поезії

3. Біографічні факти з життя Тараса  Шевченка

Слово вчителя

Саме весна, привітна і щедра, подарувала Україні цю людину, яку пізніше назвали Пророк, Кобзар. Ім'я йому дали батьки Тарас, що означає «бунтар». Щороку , 9 березня, у день його народження, Україна й увесь світ ушановують генія Шевченка як поета й художника, мислителя й борця, як Людину.

Вдумайтесь: у 24 роки- кріпак; у 47- академік  і – смерть; а поміж ними - 10 років заслання, пісків і туги за рідним краєм, виття за любов'ю..

Про Шевченка сказано й прочитано дуже багато. Слово про нього скажемо й ми.

Завдання: Слухаючи повідомлення- розповіді про Тараса Шевченка, підготуйте невеличкий монолог – роздум із використанням таких мовних  конструкцій:

почуте від…; прочитане..; мене здивувало..; викликало захоплення, гнів, ненависть, жаль, співчуття, почуття гордості…

4.Повідомлення учнів і прослуховування монологів.

5.Резюме вчителя

В особі Шевченка-дитини мене до нестями вражало і до цього часу дивує його бажання пізнавати світ, прискіплива допитливість: куди ховається сонце?, на чому тримається земля?, розмовляють пташки?..

Сталося це в квітні 1840 року. Вийшла  перша збірка «Кобзар».До неї увійшли вісім творів, але яких?

6.Виразне читання вчителем напам' ять уривків із поезій Т.Г. Шевченка

(поезії із першого видання «Кобзаря»)

1.     «Причинна», « Тополя», « Думка».

І з того часу назва «Кобзар» стала другим прізвищем Шевченка.

7.Робота з текстом поезії  Т. Шевченка « Мені тринадцятий минало».

а) словникова робота

 до паю- до обіду; плоскінь –(рослина), з якої потім робили прядиво, нитки й ткали тонке полотно; приязно – добре; помарніло –потемніло; NN –такими літерами починалося багато творів Шевченка, що в перекладі з латинської  NOMEN NESCIO- імені не знаю; невідома особа, настрій.

б) виразне читання вчителем напам'ять поезії Т. Шевченка.

8. Система завдань для учнів перед читанням.

а) Прослухайте поетичний твір Т. Шевченка.

-Скажіть, яким настроєм він пройнятий і чим це викликано?

б)завдання для учнів після прослуховування:

-обмін думками: настрій змінний, від сумливо - тужливого до піднесено-радісного.

-Стисло перекажіть зміст поезії;

-Сформулюйте тему твору. Ідею.

в) самостійне мовчазне читання та голосне читання за уривками:

-Перечитайте поезію мовчки і визначте, на які частини можна поділити текст?

-Чому ви так вважаєте?

-Читаючи поезію за частинами, доберіть заголовок і запишіть.

9.Робота над аналізом поезії

Слово- коментар учителя:

Це ліро- епічна поезія, в якій автор передає свої почуття переживання та малює епізоди зі свого  дитячого життя. Жанр поезії мимохідь автор визначив сам, що це «бридня», тобто щось таке, що приверзлося, привиділося, чого насправді ніби ніколи й не буває, але безпідставно воно ніколи б не з'явилося.

10.Завдання для читання та обговорення

а) вичитайте з тексту ті вирази та виберіть поетичні образи, які допоможуть збагнути від чого змінюється настрій героя.

-Складіть ланцюжок змін душевного стану маленького пастушка

(Спокій, лагідність, приязнь- розчарування, образа, відчай- утіха, радість, добро).

-Знайдіть прийом контрасту у виразах, де згадуються кольори.

11.Узагальнення та систематизація знань

(за поезією Т. Шевченка « Мені тринадцятий минало…та поняттям »настрій»)

а) продовж думку:

Iв. Автобіографічною основою поезії Т. Шевченка  «Мені тринадцятий минало» є… … …

IIв. У поезії «Мені тринадцятий минало» Т. Шевченко розповідає… …

б)укласти таблицю, виконавши завдання:

напиши, який настрій хлопчика-пастуха, виражений у кожній частині:

Назва частини	Який настрій виражений	Слова вірша, що Доводять твою думку

12.Резюме вчителя

Слово вчителя

У мене в руках незвичайний аркуш. Це копії сторінок рукописної збірки Т. Шевченка «Мала книга». Ще її називають «захалявна книжечка». З'явилася вона у поета тоді, коли він  відбував заслання в Орську. Він легко  ховав поезії за халяву чобота. Тому розмір аркуша 6* 9,8 см., що їх робив поет на кожен рік і окремо об'єднував їх в одну. Потім друг  Лазарєвський зробив оправу, і вони дістали назву «Мала книжка». Так поезію «Мені тринадцятий минало»… Т. Шевченко крадькома записав у «захалявну книжечку» в далекому Орську 1847 року, виливаючи туди  тугу-спогади про своє безрадісне дитинство.

13.Рефлективно-корективна лінія контролю літературної освіти, читацького досвіду учнів.

Оцінювання літературних здобутків

-само (взаємо)оцінювання;

- учитель

Коментар домашнього завдання

 Підготувати партитуру виразного читання останніх частин поезії і вивчити « Мені тринадцятий минало…» напам'ять.

За вибором учня: підготувати ілюстрацію до однієї із частин вірша або серію малюнків. Який саме твір обрати, хай підкаже «внутрішній голос» читача-учня.
_________________________________________________________________________________

 Українська література,7 клас

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Андрія Чайковського; з’ясувати історичну основу повісті; збагачувати словник учнів; розвивати увагу, логічне мислення, уміння грамотно висловлювати свої думки, робити ґрунтовні висновки; виховувати пізнавальний інтерес до творчості А.Чайковського, почуття любові до рідного краю, народу, гордості за свою Батьківщину.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет А. Чайковського, виставка творів, картина «запорозькі козаки», дерево життя ,"ромашка цінностей".

Методи та прийоми: асоціювання, усне малювання,робота у парах, робота із запитаннями, словникова робота, рольова гра, бесіда.

                                                                                        Тут,тут,тут діди

                                                                                         твої

                                                                                         пролили кров свою

                                                                                         за віру й народ.

                                                                                                   К. Малицька

Хід уроку

І. Організаційний момент. Мобілізація уваги учнів

1.Забезпечення емоційної готовності до уроку

 Звучить козацький марш.(Виходить козак)

 Козак. Добрий день, шановна громадо. Через століття і віки я прийшов до вас у гості, бо почув запальний козацький марш. Ви впізнали мене? Хто я? (відповідь). Козаки – це надзвичайно симпатичні люди! Горді, відважні лицарі, які сміливо дивилися у вічі смерті, захищали свою неньку Україну від ворогів. Шабля – його хрест, перемога – його бог, а пісня – була його молитвою.

Козак: - А скажіть мені, чи ще є козаки, що силою та завзяттям можуть похвалитися? (Так!!!) - Та рідної мови не цураються? (Так!!!)  - Так, не перевелися козаки на нашій землі. Саме вони сьогодні покажуть, на що здатні. А дівчата у вас є? Щось їх не чути?

 Ведуча. У нас дівчатка, як писаночки.

Гурт «Просто українки-україночки».

Кажуть хлопці:

Я сама, як та  квіточка,

Що пливуть мої слова,

 Як та річечка.

 І душа моя співає,

 Мов сопілочка,

 А я просто українка-україночка.

Девіз: «Я – дитина українська,

Вкраїнського роду.

Українці – то є назва

Славного роду».

Гурт «Калинонька»

Я при своїй мамі росла,

Я червона, як калина,

 Я солодка, як малина.

Девіз: «У гурті «Калинонька» -дружні дівчата.

Свята і традиції люблять вивчати.

Родину шанують,батьків поважають.

Сьогодні усім ми щастя бажаєм.»

Козак. - Гей ви,хлопці-запорожці, А де ж ваша сила? Чи свою козацьку силу Ви не розгубили?

 Ведуча: І веселі, і завзяті

 Підростають козачата,

А тепер прийшов вже час

Спритність виявить для нас.

 Ну, давайте сміливіше, козачата та козачки

   Нехай  за вас гості усі вболівають.

Учитель. Рада вас вітати на уроці. Бачу,ви у гарному настрої,тож привітайте один одного добрим словом, побажайте собі удачі, а нашому  гостеві приємного перебування у нас. Не шкодуйте цвіту й теплоти душі, даруйте красу іншим людям:

                                    Усміхніться всім навколо:

                  небу, сонцю, квітам, людям.

                  І тоді обов’язково

                 день якраз веселим буде!

Учитель. Ми зібралися з вами, діти, щоб переконатися, що ми є нащадками нашого славного козацького роду, що в наших жилах тече кров сміливих, відважних, розумних людей – вільних козаків.

Ви отримаєте квітку ромашку,на пелюстках якої занотуєте найважливіші цінності життя. А що означає ця квітка?

Гетьман (читає). «Сини мої, козаки! Я, гетьман козацького війська, наказую провести змагання гуртів, щоб підняти бойовий дух і мудрість нашого козацтва». А дівчата-козачки їм допомагайте. Гаразд? Отамани, шикуйте гурти!

 Привітання І гурту. Гурт «Козацька шабля»!  Наш девіз:  «Нехай знає рідна мати — вільна Україна: Козаки ми ще маленькі — зате гідна зміна»

 Отаман другого гурту. Гурт «Сивий коник»! Наш девіз: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу І покажем, що ми, браття, — козацького роду!» Звучить запис Гімну України. Всі стоять струнко.

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди

 Учениця.

         А чи добре знаєте ви історію свого народу?

          З якими загарбниками боровся український народ?

•         Що вам відомо про монголо-татар?

•         Яких видатних ватажків – оборонців Батьківщини ви знаєте?Чи гідні вони називатися патріотами?Як ви розумієте поняття патріотизм?

•         Прокоментуйте висловлювання О. Довженка: «Без минулого немає майбутнього»                                                       

Учениця. З давніх-давен людям відомо: «дерево життя» - це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого часу, другий – сучасного, а третій – майбутнього. Зображення «дерева життя» зустрічається на каменях далеких часів і свідчить, що люди ще в сиву давнину знали про нерозривний взаємозв’язок минулого, сучасного і майбутнього. Як це розуміти? А так, що навколишнє – це наслідки минулих подій. А в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє.                                       
Отже, щоб  орієнтуватися в житті і бути освіченою людиною, треба вивчати минуле свого народу, його історію.

 ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. З цією метою в шкільній програмі вміщено твори на історичні теми. Саме наш урок  має назву "Хто в Україні гідний називатися патріотом?"Доречними є і рядки з поезії К. Малицької,які слугують за епіграф. (Записують у зошити)

На сьогоднішньому уроці ми опрацюємо біографічні відомості Андрія Чайковського, обговоримо зміст повісті з козацької старовини  «За сестрою», відтворимо історичні  подїі з позиції гуманізму, розглянемо питання з  теорії літератури.

У кожної людини є маленька батьківщина. Наше село Матвіївка – частинка України. Воно знаходиться поблизу Запоріжжя,краю,де творилась Запорозька Січ. У нашому селі ще й сьогодні вирує дух козацтва. Діє козацький гурт. Тому ви – нащадки козацтва – будьте патріотами своєї держави.

 ІV. Опрацювання матеріалу теми уроку

1.Уведення учнів у світ митця (розповідь учнів про життя автора та його твір)

Розповідь про письменника. Виступи гуртів.

Учениця. Запитання до гуртів. Я адресую питання гурту «Козацька шабля»

Розкажіть про місце народження письменника та враження про дитинство.

У Самборі 15 травня 1857 року в родині  дрібного урядовця народився Андрій Чайковський. Рано осиротів і виховувався у своїх родичів  у селі Гординя. Зростав він серед людей працьовитих і співучих, жадібно вбирав у себе казки, легенди, оповіді про минулі часи, прислухався до пісень. Справжньою „енциклопедією” для нього була рідна бабуся, яка пам’ятала ще наполеонівські війни.

 Де здобував освіту майбутній письменник?

Бабуся навчила хлопчика читати  польського букваря. Початкової освіти він не кінчав,а склав іспити приватно. Домашню науку проходив з дяком – учителем Теодором Присташем.

Впродовж 1869-1877 років навчався у Самбірській гімназії. Тут відчув, які мізерні його знання української мови та літератури. Роздобути твори українських письменників,праці з історії України у Самборі було нелегко. Лише у 5 класі вперше побачив „Кобзар». До гімназистів-українців учителі ставилися упереджено, а мову українську та літературу зневажали. Тому Чайковський з друзями організували таємний український гурток. Його зацікавило історичне минуле України, пробує писати..

 Гімназію закінчив у 1877 р. і вступив на філософський факультет Львівського університету. Провчився всього 1 рік, бо не мав чим заплатити за навчання. Далі  - служба в армії, а потім письменник повернувся до університету, але вже на юридичний факультет. Вчиться дуже добре і стає організатором студентського гуртка «Кружка правників». Мене вразило те, що на навчання Андрій Якович заробляв приватними уроками та працею у товаристві «Просвіта». Але знову довелося зробити перерву у навчанні, бо його призвали в  австрійську армію.

Учениця. Я адресую питання гурту « Просто українки-україночки»

Чому письменника звали "хлопським адвокатом" і яке місце у його житті займало адвокатство?

 Хочу підкреслити, що він брався за безнадійні справи, рятував десятки селян від тюрми та штрафів. Його навіть звали «хлопським адвокатом».

 Адвокатство займало дуже багато часу, але, крім того, він вів громадську роботу в Українськім педтоваристві,працював у «Просвіті», організував хор, сам грав ролі і декламував. Не дивлячись на велику літературну, адвокатську і громадську працю, письменник знаходив час і для дітей,  а їх у нього було семеро. Непогано грав на гітарі  і співав. Син Микола згадував, як влаштовували домашній концерт. У музеї „Бойківщина” є родовідне дерево Андрія Чайковського і його дружини Наталії Гладилович.

Яка роль Чайковського у громадському житті міста?

На початку Першої світової війни організовує легіон українського Січового стрілецтва в Самборі. З листопада 1918 року по травень 1919року Андрій Чайковський обіймав посаду повітового комісара ЗУНР у Самборі.  

 Опинившись в Коломиї, пригнічений ліквідацією ЗУНР Чайковський продовжує просвітницьку діяльність,захищає українців від польської окупаційної влади, більшість судів виграє.

Назвіть місце поховання письменника?

 У 1935 році Чайковський помер і похований у місті Коломия. На будинку,де жив Андрій Чайковський, встановлено пам’ятний знак .

Учениця. А вас попрошу проаналізувати тематику творів А.Чайковського!

Слово  гурту «Сивий коник!»  

Літературна діяльність письменника розпочалась у 1888році. Він глибоко знав сучасне йому життя і написав низку творів з життя так званої „ходачкової” шляхти,які принесли йому велику популярність це „Олюнька”,„В чужім гнізді”, „Малолітній”,„ З ласки родини”. Не тільки твори селянської тематики, повісті про інтелігенцію, а й численні твори на історичну тематику були підготовчою роботою до написання історичного роману „Сагайдачний”.

Серед творів написаних на матеріалі історії козаччини „Козацька помста”, „На уходах”,„За сестрою", „З татарської неволі”, „Богданко”. Колись ці твори були забороненими, бо пробуджували національну свідомість,а сьогодні видаються, і ми маємо змогу їх прочитати.

2.Учитель. Чому в А.Чайковського так багато творів, що розповідають про історію українського народу?

Спадщина цього найпопулярнішого в Україні кінця XIX – початку XX ст. письменника-історика становить понад 10 томів глибоко патріотичної, цікавої за сюжетами прози. Він писав про реальних людей, які займали чільні місця в нашій історії, кохався в добі козаччини, прагнув, описуючи завзяття, відвагу, самопожертву своїх героїв, виховати в читачів високу національну свідомість, відновити в них історичну пам’ять, щоб відчули вони себе українцями, здатними побудувати власну незалежну державу.

    Ось його свідчення: “Любіть Україну, любіть своє рідне, хоч воно не дорівнює чужому, але воно своє… Старайтесь це рідне піднести до рівня світових культур. Мені байдуже, чи мої письменницькі праці перейдуть до світової письменницької скарбниці. Я не писав на експорт, лише для свого любого українського народу. І я щасливий сьогодні, що мої простенькі праці зайшли під селянську стріху і там їх радо прийняли”.

“Захоплення козаччиною і любов до України змусили мене заповнити прірву в нашій літературі історичними оповіданнями”.

 “Хочу вирвати з рук публіки чужу книжку, а дати свою, що повіла б про рідне та дороге…”.

3.Асоціювання.

Учениця. Хочу запропонувати вам укласти асоціативні ряди до слів.

Гурт козачок  « Просто українки-україночки»-    родина.

Гурт козачок «Калиноньки» - козаки.

Гурт «Сивий коник!» -  татари.

Гурт«Козацька шабля»! - війна. 

 Вони підкажуть нам, про що розповідається у творі “За сестрою”.

Учнівські відповіді.

Родина – щастя, любов, діти, злагода, вірність.

Козаки – слава, честь, обов’язок, відвага, сміливість?

Татари – зло, жорстокість, спустошення, полон, ненависть?

Війна – горе, ненависть, смерть.

4. З’ясування значення незрозумілих слів (робота зі словником).

Гуманізм – ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність.

Потурнак – потуречений чоловік.

Ефенді – ввічлива форма звертання в Туреччині.

5. Розповідь про історичну основу твору

Пригадайте, що вам відомо про історичну добу, описану у творі? Про напади татар на українські землі?

Українська шляхта, яка протягом кількох століть зі зброєю в руках боронила рідну землю від зазіхань володарів-чужинців, поступово втрачала силу. Беззахисною опинилася Україна перед небезпекою, що загрожувала з півдня. Тут, у Причорноморських степах, після розпаду Золотої Орди почувалися господарями татари.

Ординці плюндрували й нищили все на своєму шляху, залишаючи по собі пустку. Грабували, а потім підпалювали міста й села. Чоловіків, жінок, хлопчиків, дівчат забирали в полон, а тих, хто чинив опір, убивали. Гіркою була подальша доля бранців. Вони втрачали все: дім, сім’ю, навіть власне ім’я. Їх таврували, як худобу, давали принизливі прізвиська, примушували приймати мусульманство. Ясир (так турки називали полонених) потрапляв на невільницькі ринки в міста Османської імперії.

Опинившись у рабстві, невільники були приречені. Найчастіше їх чекала виснажлива праця на земляних та будівельних роботах. Козаки зазвичай ставали гребцями на турецьких галерах-каторгах. Жінки та дівчата потрапляли до гаремів. Хлопчиків-підлітків здавали до султанської гвардії, де з них виховували відданих захисників султанського престолу – яничарів, що відзначалися особливою жорстокістю.

Про долю невільників з глибоким співчуттям співали кобзарі в піснях та думах (звучить запис історичної пісні):

                                                    Зажурилась Україна,

                                                    Бо нічим прожити,

                                                    Витоптала орда кіньми

                                                    Маленькії діти,

                                                   Котрі молодії_

                                                   У полон забрано;

                                                   Як заняли, то й погнали

                                                   До пана, до хана.

Українське козацтво виникло у тяжкі для нашого народу часи, коли Україна втратила державність, а її землі захопили кілька держав, які часто-густо ворогували між собою.

6. З’ясування змісту оповідання

Учениця. Тож з’ясуємо про що ж розповідається у творі А.Чайковського “За сестрою”?

Відповіді козачат та козачок.

 Про напади татар на українські землі.

 Про життя українців у неволі.

Про мужнього хлопчика Павлуся, який докладає усіх зусиль, аби визволити свою сестру з татарського полону.

 Про славних козаків-запорожців.

 Зустріч з літературним персонажем    

(Заходить одягнутий козаком учень.)

Учень. Павле! А чому ти вирішив стати козаком?

Павлусь. А як інакше? Усі в нашій родині козаками були! То невже я гірший? Мене дідусь всього козацького ремесла навчив, а я навчив сестру.

Учень. Як ти зумів втекти від Сулеймана?

Павлусь. Я довго і повільно готувався до втечі. Був слухняним, всім служив охоче, тому ніхто й не запідозрив, що я збираюся втекти.

Учень. Чи було тобі страшно?

Павлусь. Було. Коли татари напали на село. Я думав собі про таких, що їх ніхто перемогти не зможе.

Учень. Ти змінив свою думку?

Павлусь. То не я змінив. Мене земляк Остап навчив. Він сказав, що з татарами треба хитрувати, низько кланятись, вдавати покірного. Тому я дійсно думаю, що де не можна взяти силою, треба брати розумом.

Учень. Про що ти мрієш?

Павлусь. Мрію про те, аби стати славним козаком, коли підросту.

Учень. А ти не хотів лишитися у татар?

Павлусь. Та Боже борони! Я думав повернутися до татар з козаками, як виросту. Помститися за сестру, за маму, за дідуся, за всі кривди нашого народу...

7. Робота з текстом повісті

Учитель.

•         - Знайдіть у тексті повісті фрагменти, де зображено Павлуся?

•         — Чи є у творі герої, що зреклися своєї віри?(Зачитайте «Я його...»)

•         —Як ви ставитесь до таких людей?

•         —Яка, на вашу думку, тема  та ідея твору?

•         —А основна думка?

•         —А як ви вважаєте, який з епізодів найкраще відбиває основну думку повісті?

•         У нас є можливість перевірити правильність ваших думок.

•         Тема: відтворення страшних картин поневолення  татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який проявляє неабияку мужність,  наполегливість, старанність, кмітливість для  рятування своєї сестри з татарського полону.

•         Ідея: уславлення козаків-оборонців рідної землі, Павлуся — відважного лицаря, їх благородства, відповідальності, мужності; засудження татар та українців-зрадників.

•         Основна думка: тільки любов до рідної землі, батьківської домівки, тільки сила волі, цілеспрямованість,дружня завзятість допоможе подолати будь-якого  ворога заради щастя, радості, миру в кожній українській оселі.

•         Проблематика повісті:

•         батьки і діти;

•         життя і смерть;

•         радість і трагедія;

•         відповідальність і безпечність;

•         вірність і зрада;

•         добро і зло;

•         щирість і хитрість, улесливість, підступність.

•         Діти, а чи зміг би наш романтичний герой зректися своєї віри і Батьківщини?(Як про це сказано у творі ).

8. Опрацювання літературознавчих термінів

У визначенні жанру твору допоможе Цариця наук - Література.

Виходить  учениця.

Я Цариця наук з теорії літератури. Завітала до вас,щоб виявити,які жанри творів ви знаєте та допомогти визначити жанр твору А. Чайковського "За сестрою ". А зараз попрошу вас пригадати,що таке повість?(Повість - досить великий за обсягом прозовий розповідний художній твір,у якому доля однієї людини пов`язана з багатьма іншими людьми). Як ви гадаєте,чи можна Павлуся назвати героєм?( Так )

А хто такі герої?( Герої - це один або декілька людей,які борються за правду і заради неї ідуть до кінця ).

А хто такий романтик? (Романтик - це непересічна особистість, що діє в незвичайних обставинах,якій властиві яскраві почуття,безстрашність,гостра реакція на спричинену кривду ).

З упевненістю можемо стверджувати,що за жанром - це героїко-романтична повість.

Героїко-романтична повість — це епічний твір середнього розміру, в якому ідеальний, духовно багатий герой (чи кілька героїв) намагається вступити у боротьбу за справедливість,правду і прагне це довести на прикладі конкретних вчинків та справ.

          Учитель. Хто з персонажів повісті «За сестрою»,крім  Павлуся,теж має риси романтичного героя?

V. Закріплення вивченого матеріалу 

Учениця. Із сивої давнини завітав до нас козак Голота,щоб переконатися, що ви гідні називатися патріотами своєї держави. "Шапка-дізнайка"(Козак виходить на фоні музичного запису думи)

1. Конкурс- гра

1.     Як звали батька головного героя повісті? (Степан)

2.     Як звали головного героя повісті? (Павлусь)

3.     Хто напав на село? (Татари)

4.     Що влучило в головного героя, коли той тікав степом? (Стріла)

5.     Хто передчував небезпеку найпершим? (Дід)

6.     Коли напали вороги на село? (Вночі)

7.     Тварина, завдяки якій головному герою вдалося від нападників? (Кінь)

8.     Назва села, де жила родина Судаків. (Спасівка)

9.     Ім’я полоненого татарина. (Гусейн)

10. Дружина Степана Судака. (Палажка)

11. За допомогою чого Непорадний захопив татарина? (Аркана)

12. Музичний інструмент, яким володів дід Панас. (Бандура)

13. Не скачи у воду, як не знаєш... (Броду)

14. Герой, який перебував серед козацтва і знав татарську мову. (Панас)

15. Прізвище козацького ватажка. (Недоля)

16. Ім’я сестри головного героя повісті. (Ганнуся)

17. Хто продав головного героя татарам-купцям? (Харциз)

18. Засіб, на якому татари перевозили награбоване майно. (Віз)

19. Зброя, яку козаки використовували під час бою з татарами. (Шабля)

20. Командир татар. (Мустафа)

21. Прізвище одного з козацьких ватажків. (Тріска)

22. Час, який обрали козаки для атаки на татар.(Полудень)

2. Робота з репродукцією картини та учнівськими ілюстраціями до оповідання

Учитель. Цей період історії нашого народу широко представлений і в літературі,і в образотворчому мистецтві. Розгляньте репродукцію картини

А. Манастирського “У погоні за татарином”. Який момент повісті вона ілюструє? Прочитайте.

На дошці розміщені малюнки, створені вашими ровесниками. Перекажіть коротко ті моменти повісті, які вони ілюструють.

До якого з епізодів намалювали б ілюстрацію ви? Опишіть її.

 3.Аналіз "Ромашки цінностей"

VI. Підсумок уроку

Рефлексія

Оцініть роботу свою,закінчвши речення:

1. Тема мені сподобалася тим,що…

2. Найбільш цікавими…

3.Для мене новим було…

4.Вивчене на уроці для мене…

VII.Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

    Отаман. Дякую вам,козаки та козачки. Сьогодні ви довели,що гідні  називатися нащадками славного козацького роду.

Звучить запис пісні "Гей шуми,Великий Луже..."на слова П.Ребра.

VIII. Домашнє завдання

1. Скласти сюжетний ланцюжок твору(Гурт «Козачки»)

2. Підготуватись до міні-диспуту «Проблема вибору  людини у вирішальній ситуації».

3.Намалювати ілюстрації до твору(Гурт «Козаки»)

4.Вивчити питання з теорії літератури.

Цілі.

Після уроку учні

знатимуть:

•         · основні події у житті А.Чайковського,

•         · зміст повісті “За сестрою”,

•         · значення літературознавчого поняття героїко-романтична повість.

умітимуть:

•         · розповідати про життя письменника;

•         · розкривати історичну основу повісті;

•         · виразно читати та переказувати уривки твору;

•         · аргументувати своє ставлення до зображених у творі подій; до персонажів, їх поведінки;

 визначати жанрові ознаки твору, ставити запитання до героїв твору, автора, самих себе.

VI. Домашнє завдання

1. Скласти сюжетний ланцюжок твору(козачки)

2. Підготуватись до міні-диспуту «Проблема вибору  людини у вирішальній ситуації».

3.Намалювати ілюстрації до твору(козаки)

    4.Вивчити питання з теорії літератури.

________________________________________________________________________________

Українська мова 10 клас

ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ М’ЯКОГО ЗНАКА

Мета: повторити знання десятикласників про позначення на письмі голосних і приголосних звуків, складні випадки правопису м’якого знаку; формувати правописні вміння; удосконалювати вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до рідної мови, а також відчуття її краси як основи естетичного виховання.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Синтаксис: речення, текст.

Лексикологія: ознайомлення з фразеологічним складом української мови (крилатими висловами, прислів’ями).

Міжпредметні зв’язки:

Література: твори українських авторів.

Російська мова: слова, що відрізняються вживанням м’якого знака.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку

III. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників з теми

Спостереження над мовним матеріалом

► Запишіть подані висловлювання про мову. Букви, що позначають м’які приголосні звуки, підкресліть однією лінією, букви, що позначають пом’якшені звуки,— двома. Поясніть, чим позначається м’якість на письмі.

Текст 1

Українська мова має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує хвилями народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця і української землі (Д. Павличко).

Текст 2

Не тільки поет, прозаїк, драматург, але й фізик чи математик доконче повинен мати до своїх послуг багатий, гнучкий, точний і виразний мовний апарат. Треба працювати над культурою своєї мови, над її збагаченням, витонченням і загостренням (М. Рильський).

►   Вставте у прислів’я потрібні за змістом дієслова з довідки, в яких м’якість приголосних на письмі передається з допомогою м’якого знака.

Як сіно ... , то дощів не ... . Порожня бочка ... , а повна ... . Шабля ... голову, а слово — душу. Книга ... , як на світі ... . Вік живи — вік ... . Грім ... , буде хліб ... . За все ... , та не все ... . Зайця ноги ... , а вовка зуби ... . Кінець діло ... . Лінивий двічі ... , скупий двічі ... .

Довідка. Платить, гримить, береться, учись, родить, вчить, робить, хвалить, носять, ранить, жить, гучить, косять, годують, мовчить, просять, вдається.

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

►   Запишіть подані слова українською мовою.

Батальон, миллион, йот, летчик, майор, вечернему, Йоханнесбург, павильон, ерш, сегодня, Йошкар-Ола, ледниковый, ему, лен, бульон, йод, Аксенов, льновод, четырех, подъем, льда, медальон, деготь, к нему, седьмой, Воробьев, район, ледник, биллион, серьезный, трех, компаньон, завтрашнему, Муравьев, курьез, Панферов, шампиньон.

►   Утворіть присвійні прикметники з суфіксом -ин.

Русалка, ненька, креолка, вчителька, іспанка, нянька, рибалка, приятелька, Васька, кицька, Параска, Галька, тітка, вихователька, дочка, лялька, комсомолка, донька, Наталка, Оленка, Маринка, матінка.

►   За допомогою суфікса -ськ(ий) утворіть від іменників прикметники.

Поділля, товариш, Тернопіль, республіка, Прилуки, Ужгород, Карпати, Ніжин, Ірпінь, Запоріжжя, Познань, комсомол, Польща, завод, Калуш, Калуга, Коростень, рибалка, співробітник, Урал, Сімферополь, студент, Сибір, любитель, Сиваш, Іртиш, Судан, інтернаціоіїаліст, Севастополь, Одеса, люд, Байкал, таджик, інтелігент, Полісся.

►   Перекладіть українською мовою й запишіть.

Бурятский, адвокатский, узбекский, харьковский, турецкий, пражский, ненецкий, скользко, тбилисский, низкий, Братск, Донецк, Брянск, карпатский, узко, украинский, вязкий, немецкий, Новосибирск, Хмельницкий, плоско, Полоцк, полесский, оренбургский, кавказский, криворожский, золотоношский, кременчугский.

►   Перекладіть з російської мови на українську. Згрупуйте слова за частинами мови, поясніть їх правопис.

Дробь, отрежь, букварь, голубь, Харьков, ударьте, зябь, календарь, вплавь, дрожь, горький, виноградарь, нож, уаряжь, восемь, плачь, плач, вскачь, семь, печь, библиотекарь, кобзарь, тюрьма, ночь, слесарь, желчь, вратарь, степь, туш, секретарь, накипь, плугатарь, сьшьте, лишь, роскошь, гуашь, тушь, сухарь, знакомься, фальшь, товарищ, исправьте, экономьте, бунтарь, вещь, рыцарь, отмерьте, пахарь, редактируешь, поверьте, съешьте, творить, меньше, нянчить, копчик, уменьшить, вечный, тоньше, восемьсот, хорольский, пятьдесят, шестнадцать, севастопольский, казанский.

►   Зробіть висновок про вживання м’якого знака в українській мові.

Довідковий матеріал

М’який знак пишеться:

1) після букв д, т, з, с, ц, л, н у кінці та в середині слів перед буквами, що позначають тверді приголосні звуки: молодь, біль, колись, донька, батько;

2) у середині складу перед о: льотчик, сьомий, тьохкати;

3) у прикметникових суфіксах -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий): український, ткацький, ризький;

4) після букви н у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньксерденько, тихесенький, малюсінький, повнісінькій;

5) у буквосполученнях льц, ньц, пьч, льч, що походять із льк, ньк: ляльці, ляльчин (лялька); доньці, доньчин (донька);

6) після букви л перед буквами, що позначають м’які приголосні звуки: рибальський, сільський.

М’який знак не пишеться:

1) після букв, що позначають губні та шиплячі звуки: степ, плач, сімсот;

2) після р у кінці слова та складу: бібліотекар, календар (але Горький);

3) між двома однаковими буквами, що позначають м’які подовжені приголосні: знання, стаття;

4) між двома м’якими приголосними — м’якість першого з них виникає як результат виливу наступного м’якого приголосного: ніжність, майбутнє;

5) у буквосполученнях лц, нц, лч, пч, які походять від лк, нк: матінці (матінка), рибалці (рибалка);

6) після к перед шиплячими та суфіксами -ськ(ий), -ств(о): менший, тонший, громадянство.

Ігрове дослідження-відіювлення

►   Випишіть слова у дві колонки: у ліву — з м’яким знаком, у праву — без нього, щоб дізнатися, що зашифровано в завданні.

1. Чіл...не, област.., р..ясно, різ..бяр, ад..ютант, нян..ка, духм..яний, асфал..т, арф..яр.

Ключ. Підкресливши першу літеру у словах, отримаєте назву твору П. Куліша.

2. Різ..ба, парас..чин, дикан..ський, стан..мо, заховайс.., у куз..ні, прал..ня, гарнен..кий, тіт..ці, рибон..ки, брен..кати.

Ключ. Підкресліть у кожному слові третю букву — прочитаєте назву одного з творів І. Франка.

3. Улюбленец.., козац..кий, різ..бяр, адмірал..с..кий, їд..те, Н..ютон, аквалан..гіст.

Ключ. Підкресливши перші букви, прочитаєте назву країни.

4. Ковал..чук, щонаймен..ший, учител..ство, камін..чик, різ..бяр, сон..ця, медал..йон, чотир..ма, лял..ці, с..міх, бат..ківський.

Ключ. Підкресліть у першому стовпчику останню букву — прочитаєте ім’я героя твору Уласа Самчука «Марія».

5. Промін..чик, міл..йон, ос..овий, пун..ктуація, ател..є, дос..є, ус..мішка, Юрянс..к, кін..чик, різ..бяр, нян..чити, св..ято. Ключ. Прочитайте другі букви у словах, спочатку в першому стовпчику, а потім у другому — дізнаєтеся назву літературно-публіцистичної пам’ятки кінця XVII — початку XIX століття, в якій розповідається про події, що відбувалися в Україні від давнини до 1769 року.

Відповіді. 1. «Чорна рада», 2. «Захар Беркут», 3. Україна, 4. Корній, 5. «Історія русів».

V. Виконання завдань творчого характеру

Творче конструювання

►   Перекладіть слова українською мовою і складіть із ними речення. Поясніть зміни в поданих словах.

Вратарь, сажень, степь, Сибирь, меньшинство, стул, карандаш, путь, секротарь, дробь, запорожский, французский.

Дослідження-відновлення

►   На місці крапок поставте, де треба, м’який знак. Дослідіть, у яких випадках м’якість приголосного в українській мові не позначається.

Кіл..кіс..т.., сіл..с..кий, чукот..с..кий, міц..ніс..т.., діял..ніс..т.., від..ділен.., Кос..тя, с..міливіс..т.., щас..тя, с..вятковий, пал..ці, радіс..т.., віс..тю, Нас..тя, з..ріліс..т.., Кол..с..кий, Іл..ля, всєс..віт..ня, вугіл..ля, піз..ня, майбут..нє, куріл..с..кі, галуз..зю, гордіс..т.., маз..зю, весіл..ля, в намис..ті, вітал..ня, читал..ня, воз..ня, Плат..ня, Трет..якове..ка, Трет..як, Ул..яна, урал..с..кий.

Відгадайте шараду

Три букви означають те, що й поле.

Додай знак м’якшення — і вже тварина

З родини оленів, струнка й прудка.

Що це таке?

(Д. Білоус)

Відповідь. Лан, лань.

VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

Дати відповіді на запитання

1. У яких випадках пишеться м’який знак у словах українського походження?

2. У яких випадках пишеться м’який знак в іншомовних словах?

3. У яких випадках не пишеться м’який знак?

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

►   Поставте іменники в давальному відмінку. В одну колонку запишіть слова без м’якого знака, а в другу — з м’яким знаком.

Спілка, дочка, донька, циганка, тітонька, сріалка, синька, калинонька, тіточка, рибалонька, сиротинка, білка, колиска, люлька, тарілка, сиротинонька, веселка, вчителька, футболка, бджілка, жилка, полька, динька, яблунька, партизанка, віялка, ліщинонька, валер’янка, нічка, вихователька, кладка, кулька, ніченька, сівалка, зіронька, галка, сопілочка, голка, жменька, доріженька, річка, читачка, мадярка, книжка, сопілка, мукомолка.
_____________________________________________________________________________

Українська мова 10 клас

ПРАВОПИС СЛІВ ІЗ НЕНАГОЛОШЕНИМИ ГОЛОСНИМИ

Мета: повторити     правила про написання слів із ненаголошеними голосними; удосконалювати уміння правильно писати слова з ненаголошеними голосними, знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до рідної мови, а також відчуття її краси як основи естетичного виховання.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Фонетика: фонетична характеристика         голосних звуків.

Синтаксис: речення, текст.

Міжпредметні зв’язки:

Література: твори українських авторів.

Російська мова: правопис слів із ненаголошеними голосними.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку

III. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників із теми

Ігрове дослідження-відновлення

► Записати слова у дві колонки: 1) з ненаголошеним е; 2) з ненаголошеним и.

1. Ет..кетка, д..сятий, еф..ктивний, нож..ці, кат..горія, ан..льсин, т..жневий, доб..реться.

Ключ. Підкресливши першу букву у кожному слові, прочитаєте назву одного з віршів І. Франка.

2. Ож..ледиця, др..жати, ож..вати, л..генький, ел..гантний, в..шневий, ж..рненький, кл..котіти, ст..пи, евр..ка, н..зенько, адр..сат, кр..ниця, ож..вати, нан..кти, дал..чінь, р..ве. Ключ. Підкресліть у кожному слові першу букву — прочитаєте ім’я та прізвище автора повісті «Зачарована Десна».

3. 3..рно, вер..с, л..ман, м..далі, ваз..лін, ш..рокі, вер..сень, п..ніцилін, кр..латої, м..сколиз, чер..да, трен..р, пш..ниця, велос..пед, бр..ніти, н..потріб, вес..ло, ц..ферблат, гл..бочінь, з..рном, б..режу, п..ньок, м..тро.

Ключ. У кожному слові підкресліть останню букву — прочитаєте народну мудрість.

4. Мат..матика, м..лкий, ос..литися, ж..брак, оп..тати, ж..раф, нав..сати, акт..вний, нам..рзати, ан..кдот, н..ктар, тр..вожний, р..зикувати, ет..кет, бр..ніти, арт..стичність, ен..ргетичний.

Ключ. У кожному слові підкресліть першу букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову В. О. Сухомлинського «Треба тонко відчувати три речі: ...»

5. В..ликий, муніц..пальний, ож..ледь, вер..ск, акт..віст, розд..рати, кр..ниця, чер..во, очищ..ння, опр..томніти, кош..ня.

Ключ. Прочитайте перші букви у словах, спочатку в пертому стовпчику, а потім у другому — дізнаєтеся псевдонім відомої української поетеси Марії Олександрівни Вілінської.

Відповіді. 1. «Декадент». 2. Олександр Довженко. 3. Осінь на рябому коні їздить. 4. Треба тонко відчувати три речі: можна, не можна, треба (О. Сухомлинський). 5. Марко Вовчок.

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Розподільне письмо

►   Виписати слова зі вставленою буквою и у ліву колонку, зі вставленою буквою е — у праву. Пояснити орфограми у виписаних словах.

Бл..зенько, ос..литися, хв..люватися, оп..нитися, справ..дливий, греб..лька, розп..тати, р..вти, тр..мати, зш..вати, дал..чінь, неприм..ренний, поч..нати, вир..нати, сп..нити, дят..л, ст..лити, ущ..мити, тр..вога, оц..нкований, в..ршина.

Орфографічний практикум

►   Переписати речення. Вставити пропущені букви, пояснити правопис слів.

1. Вранці пусте було небо, хмари убогі пливли над собором, а вітер улігся, на сході краєчок неба холодно, кр..ваво ч..рвонів (О. Гончар). 2. Гілки д..рев мокро бл..щали, зволожені по-в..сняному (О. Гончар). 3. Кр..ло зорі рум’янить тучі у голубій дал..ч..ні (В. Сосюра). 4. Схололі в хмарах крап..льки води п..рлинами котилися в сади (М. Бажай). 5. Під в..селкою у голубіні голуби л..тять (В. Лучук). 6. З пшеничного поля Данило поглянув на той обш..р, який густіше проростав туманом та й зн..кав у тумані (М. Стельмах). 7. У небі віт..р куч..рявий колише темную блакить, і на землі гойдає трави, і зат..хає, й знов шумить (М, Рильський).

►   Перекласти речення з російської мови на українську. Порівняти правопис букв е та и в обох мовах.

Листва на березах была еще почти вся зеленая (І. Тургенєв). Вода заблестела, как расплавленный металл (В. Шишков). Сєребристые поля сверкали в тємном небе над спящей деревней, и одна из звезд, зеленая, по-летнему нежная, оеобенно добро мерцала мне из далеких, глубин галактики (Ю. Бондарев).

►   Переписати текст і вставити пропущені букви е та а.

Сонце давно вже зайшло. Але його проміння освітлювало ще з-за гор..зонту верхи в..л..т..нського нагромадження хмар, що насувалися з заходу на все небо. Хмара була важка, темно-синя, внизу зовсім чорна, а самий верх її здавався жовтим. В..личні німі зловісні бл..скавиці горобиної ночі палахкотіли, не вгасаючи, між тарами хмар. І все це одб..валося в воді, і здавалося, що ми стояли не на з..млі, що ріки немає, а є міжхмарний темний простір, і ми, розгубл..ні в ньому, мал..нькі, як річні піщинки. Небо було надзвичайне. Природа була ніби в змові з подіями і поп..р,.джала нас своїми грізними знаками (О. Довженко).

►   Переписати текст і вставити пропущені букви о та е. Пояснити їх правопис.

Довгі гармати з витягнутими далеко вперед ж..рлами було закрито новими брезентовими ч..хлами. Люди в шлюпці мали ш..стеро весел, і, хоч звичайно вона ходила під ч..тирма веслами, тепер вони налягли на всі шість. Двоє хлопців, яким прийшла ч..рга, кинулись у ч..вен і зайняли місця на лаві. Маяли над ними метелики, маленькі, ж..вті, голубі, ч..рвоні, сині (Є. Гуцало).

►   Взаємо диктант (робота в парах)

Учні отримують картки з реченнями. Показувати сусіду свою кратку не дозволяється.

►   Записати речення під диктовку. Пояснити правопис слів із ненаголошеним е, її.

Картка 1

1. Я все забуду тільки лиш за те, що знову небокрай веселкою цвіте, що грає піснею весняний виднокруг, що йду по борозні, узявшися за плуг. 2. Нехай вітрами з високості крилата молодість зліта і на гучнім кленовім мості мої не спиняться літа. 3. І я подивився у очі йому, погладив шинель, поруділу в диму.

Картка 2

1. В моїм краю зелені трави і неба синя глибина. 2. Думко тривожна, куди ти летиш?!.Серце моє, ну чого ти щемиш? 3. Повільним кроком проїхали через село. Темні силуети хат, присипані снігом дерева, тини, чорні руки колодязних журавлів, простягнуті в передсвітанкове небо (3 творів Г. Тютюнника).

►   Зробити взаємоперевірку.

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

Дати відповіді на запитання

1. Які букви пишуться на місці ненаголошених голосних?

2. Як перевірити ненаголошені голосні?

3. Назвати приклади слів, що не перевіряються за допомогою наголосу.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

► Виписати 5-6 прикладів народної мудрості, в яких є слова із ненаголошеними голосними. Пояснити їх правопис.

_____________________________________________________________________________
Українська мова 10 клас

ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

 Мета: повторити правопис слів іншомовного походження; удосконалювати уміння правильно писати слова іншомовного походження, знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів гідність за свою Батьківщину, а також толерантність, повагу до культури, історії й мови інших народів.

Внутрішньонредметні зв’язки:

Лексикологія: запозичені слова.

Синтаксис: речення, текст.

Культура мовлення і стилістика: вживання слів іншомовного походясення, стилі мовлення.

Міжпредметні зв’язки:

Російська мова: орфографічні особливості деяких слів іншомовного походження, відмінних від україїїських.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Хід уроку

I.  Організаційний момент

II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку

III. Актуалізація опорних знань учнів

Вступне слово вчителя з елементами евристичної бесіди

Слова іншомовного походження все більше входять у життя сучасного українця. Це пов’язано з розвитком техніки, інформаційних технологій та глобалізацією суспільного простору.

► До речі, які слова іншомовного походження були мною названі?

►   Чи додільне їх уживання в наведеному контексті?

Для назви понять, що не мають відповідників власне українського походження виправдано використовувати іншомовні слова як в усному, так і в писемному мовленні. Написання слів іншомовного походження має деякі особливості, що регламентуються орфографічними правилами (та винятками з цих правил).

Бесіда з учнями з метою відтворення знань, які необхідні будуть на уроці

• Уживання апострофа та м’якого знака ми вже повторили. Пригадайте, в яких випадках в іншомовних словах пишуться ці знаки?

• Коли в іншомовних словах пишуться букви и, і, ї?

• Чи розрізняються в іншомовних словах букви е, є? У яких випадках?

• Коли відбувається подвоєння звуків у загальних, іншомовних назвах. А коли не відбувається? Розкажіть винятки з цього правила.

• Чи зберігається подвоєння приголосних у власних іншомовних назвах та словах, похідних від них?

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Спостереження над мовним матеріалом

►   Переписати речення. Знайти запозичені слова й пояснити правопис апострофа в них.

1. Об’єктом у мовознавстві називається другорядний член речення додаток, суб’єктом — головний член речення підмет.

2. Кабінет міністрів чи Раду міністрів у багатьох країнах очолює прем’єр-міністр. 3. Економічна кон’юнктура західних країн значною мірою вплинула на введення євровалюти. 4. К’ят — грошова одиниця Бірми, поділяється на 100 п’я. 5. У країнах Західної Європи ад’юнкт є помічником професора чи академіка. 6. Слово «комп’ютер» походить від лат. compute — «рахую, обчислюю». 7. Бюджет — це затверджений у законодавчому порядку розпис доходів і видатків держави на певний строк (За «Словником іншомовних слів»).

Орфографічний практикум

►   Записати слова українською мовою. Пояснити написання голосних и, і, ї, е, є, у та подвоєних приголосних.

Ассистент, аккредитив, касеа, аннотация, ассортимент, иррадиация, инновация, барокко, аттестация, пресса, миссия, коммерсант, комиссия, змиссия, тонна, зффект, нетто, брутто, коллектив, территория, интеллект, дифференциация, дискуссия, оппонент, инкассатор, Брюссель, иммиграция, мадонна, Калькутта, голландский, финн, группа, аппарат, вилла, миллиардер, конгресс, жюри, парфюм, парашют, Миссисипи, ренессанс, иррегулярный, иллюминатор, интеллигенция.

►   3 виділеними словами скласти речення.

►   Переписати речення, розкриваючи дужки. Пояснити правопис слів.

1. Ма(н)а з неба не падає і не впаде (М. Вінграновський). 2. Вся величезна те(р)иторія станції в цей день переповнена військами (О. Гончар). 3. Мадо(н)а — це жінка з маленьким дитям на руках (Л. Забашта). 4. Моє небо підперте коло(н)ами димарів, а земля оперезана поясом лану (В. Лучук). 5. Я слухаю, як свищуть, ніби реї, анте(н)и на дахах у ніч бліду (Д. Павличко).

►   Перекласти українською мовою. Порівняти вживання подвоєних букв в іншомовних словах у російській та українській мовах.

1. Я слышал зти рассказы под Аккерманом, в Бессарабии (М. Горький). 2. Шоссе было сухо, прекрасное апрельское солнце сильно грело (А. Чехов). 3. Деревья сливались в одну сплошную массу (В. Короленко). 4. Перед террасой красовалась продолговатая клумба (І. Тургенєв). 5. Производить зффект — их наслаждение (М. Лермонтов).

►   Переписати слова й вставити, де потрібно, пропущені букви або апостроф. Пояснити правопис слів.

Р..шел..э, Ц..ц..рон, Т..ц..ан, Вандрі..с, Фе..рбах, П..ємонт, Варб..юс, К..юв..э, Н..ютон, Мол..єр, Рос..іні, Рус..о, Лес..інг, Монтеск..є, Лавуаз..є, Руж..є, Тор..іч..ел..і, Верг..лій, Гал..лей, Гр..г, Д..дро, К..пл..нг, Паган..ні, У..тмен, Хем..нгуей, Шексп..р, Ш..л..ер, Пал..адій, Бокач..о, Гр..м.. .

►   Перекласти тексти з російської мови на українську. Визначити, до якого стилю вони належать. Знайти запозичені слова й пояснити правопис у них м’якого знака й апострофа. Текст 1

Карьерой называют быстрое и успешное продвижение в служебной, общественной, научной и другой деятельности, достижение популярности. Это путь к успехам, видному положенню в обществе, на служебном поприще, а также само достижение такого положення. Часто можно услышать о людях преуспевающих — «он сделал карьеру», «у него блестящая карьера». О неудачнике говорят — «его карьера не удалась».

Карьерой называют также и род занятий, деятельности (артистическая карьера, карьера врача).

Но следует отличать само понятие карьеры от карьеризма — гонки за личными успехами в служебной или другой деятельности из-за честолюбия, выгоды, корыстолюбия.

Текст 2

Модное ныне слово досье обозначает собрание документов, относящихся к какому-либо вопросу, делу, лицу, а также папку с такими документами. Чаще всего слово употребляется для обозначения дел, касающихся преступности и шпионажа. В последнее время слово «досье» вытесняет английское заимствование файл — папка, дело, досьє (3 газети).

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

Диктант-самоперевірка

►   Записати слова під диктовку. Перевірити їх правильність. Виправити помилки. Сказати, у яких словах були допущені помилки та розказати правила на ці орфограми.

П’еса, дисидент, партитура, гриль, гірлянда, букініст, динаміт, трикотаж, кювет, кур’єр, Оттава, брутто, сюрреалізм, Діккенс, ванна, піца, спагеті, конферансьє, брошура.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

► Навести два приклади текстів різних стилів, у яких уживаються слова іншомовного походження. Виписати їх (не менше 10 з кожного тексту) та подати їх значення, користуючись словником іншомовних слів.

________________________________________________________________________________

Українська мова 11 клас

НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ: СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ, СИНТАКСИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ В НИХ. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОСТИХ І СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. СИНТАКСИЧНІ НОРМИ

Мета: систематизувати й узагальнити відомості про словосполучення і речення, класифікацію речень за будовою, синтаксичні норми та стилістичні особливості простих і складних речень; удосконалювати пунктуаційні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови.

Внутрішньо-предметні зв’язки: культура мовлення (редагування синтаксичних конструкцій).

Тип уроку: урок систематизації та узагальнення вивченого.

Хід уроку

І. Мотиваційно-організаційний етап

Проблемне запитання

► Дати відповідь на проблемне запитання: Для чого майбутньому фахівцю нелінгвістичної спеціальності вивчати синтаксис і пунктуацію?

Матеріал для довідок

Висловлювання створюють в усній формі, навіть якщо їх не промовляють уголос. А будь-яке усне мовлення членують і супроводжують певними паузами, інтонацією, якими передають емоційно-вольовий стан мовця, його ставлення до сказаного, падають різних смислових відтінків висловлюванню, а також розділяють мовленнєвий потік па частини відповідно до змісту. Цього не можуть передати букви. Тому для приблизного відтворення інтонації на письмі вживають розділові знаки: крапку, кому, тире, двокрапку, крапку з комою тощо. Вони полегшують сприймання й правильне розуміння написаного.

Систему правил членування написаного тексту за допомогою розділових знаків відповідно до його синтаксичних, смислових та інтонаційних особливостей називають пунктуацією (лат. punctum«крапка»).

II. Процесуально-діяльнісний етап

► Поясніть у реченні вживання пунктуаційних знаків.

► Знайдіть і випишіть три словосполучення з різними видами синтаксичного зв’язку (узгодження, керування і прилягання). Яскраво палахкотять біля вікон українських осель живим вогнем мальви, жоржини, чорнобривці й маки, буяють різнобарв’ям калина, любисток, м’ята — обереги нашої духовної спадщини.

Робота з перфокартою

► Заштрихуйте рядки, що відповідають синтаксичній одиниці та її ознаці. Перевірте правильність за допомогою заздалегідь зробленої перфокарти — її «віконця» не мають бути порожніми.

Синтаксичні ознаки	Словосполучення	Речення
Номінативна одиниця
Комунікативна одиниця
Властива інтонація повідомлення
Властива інтонація називання
Складається мінімум з двох слів
Може виражатися одним повнозначним словом
Реалізує предикативний, підрядний і сурядний зв’язки
Реалізує підрядний зв’язок
Називає уточнене поняття
Вказує на стосунок до дійсності й до повідомлюваного

Матеріал для довідок

Між словосполученням і реченням існують суттєві відмінності. Словосполучення — це мінімальна номінативна одиниця, а речення — комунікативна. Словосполучення характеризує інтонація називання, а речення — інтонація повідомлення. Реченням може виступати й один повнозначний компонент. Словосполучення складається як мінімум з двох. У реченні реалізуються три головних типи синтаксичного зв’язку — предикативний, підрядний та сурядний. У словосполученні лише підрядний та сурядний зв’язки.

Речення можна визначити як предикативну синтаксичну одиницю, яка є мовним знаком ситуації або взаємно пов’язаних ситуацій, вказує на стосунок до дійсності й до повідомлюваного. Воно характеризується синтаксичними зв’язками та семантико-синтаксичними відношеннями й виступає мінімальною відносно завершеною одиницею спілкування та вираження думки. Словосполучення — це синтаксична конструкція, утворена з двох чи більше повнозначних слів, поєднаних підрядним зв’язком, що називають поняття, уточнюючи його.

Опрацювання таблиці «Види речень за будовою»

► Визначте, у чому полягає відмінність між простими й складними реченнями.

► Доповніть таблицю, наводячи власні приклади простих і складних речень.

Види речень за будовою

Прості	Складні
Про щось задумалась земля у чарах супокою (В. Сосюра).	Блиснули вже коси, упали покоси, рядками снопи полягли (Б. Грінченко).

Дослідження-відновлення

► Перепишіть написаний на дошці текст, членуючи його на речення та вставляючи пропущені букви й розділові знаки. Укажіть прості й складні речення.

Микола Терещенко український землевласник з-під Лохвиці що на Полтавщині відомий у світі цукровий магнат нащадок давнього козацького роду що брав початок від старшини Терешка котрий зміг ро..б..гатіти з шаблі та участі в походах Микола Іванович володів багатьма цукроварнями на сході України і торгував цукром не л.лне в Росії а й за кордоном каву з цукром Терещенка залюбки п..ли в англійських кав’ярнях французьких кафе та німецьких бістро.

Матеріал для довідок

Микола Терещенко — український землевласник з-під Лохвиці, що па Полтавщині, відомий у світі цукровий магнат.

Нащадок давнього козацького роду, що брав початок від старшини Терешка, котрий зміг розбагатіти з шаблі та участі в походах, Микола Іванович володів багатьма цукроварнями на сході України і торгував цукром не лише в Росії, а й за кордоном. Каву з цукром Терещенка залюбки пили в англійських кав’ярнях, французьких кафе та німецьких бістро (За Ю. Дмитренком).

Стилістичний аналіз

► Прочитайте виразно речення. Чи однаково вони передають образ вечора? Визначте тип за будовою кожного речення.

1. На землю тихо спустився вечір (А. Ірха).

2. У яблуневому саду зоря вечірня грала, мережку ясно-золоту на землю закидала, лягали смуги голубі на пагорби рожеві, у тихій радості-журбі вклонявся вечір дневі (М. Рильський).

Практикум з культури мовлення

► Замініть подані конструкції па нормативні. (У дужках подано матеріал для довідок.)

Ігнорувати законами (закони);

опановувати технікою (техніку);

дякую вас (вам);

завдяки піклування (піклуванню);

запобігати втрат (втратам);

зрадити батьківщині (батьківщину);

завідувач кафедрою (кафедри);

властивий для української мови (українській мові);

згідно плану (з планом).

III. Контрольно-рефлексивний етап

Інтерактивна технологія «Акваріум»

► Дайте відповіді на запитання:

• Чи сподобався мені цей урок?

• Чим він для мене корисний?

• Які завдання викликали у мене ускладнення?

• Що я пригадав на цьому уроці?

• Що нового я дізнався сьогодні?

• У чому стилістичні особливості простих і складних речень?

• Що таке «синтаксичні норми» сучасної української мови?

IV. Домашнє завдання

► Скласти кросворд за темою «Найважливіші відомості з синтаксису й пунктуації"

___________________________________________________________

Українська мова 11 клас

ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ В МОВЛЕННІ ОДНОСКЛАДНИХ І ДВОСКЛАДНИХ, ПОШИРЕНИХ І НЕПОШИРЕНИХ, ПОВНИХ І НЕПОВНИХ,

УСКЛАДНЕНИХ І НЕУСКЛАДНЕНИХ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ. ІНТОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ

Мета: повторити відомості про односкладні й двоскладні, поширені й непоширені, повні й неповні, ускладнені й неускладнені прості речення та ознайомитися з відтінками їх інтонування; удосконалювати пунктуаційні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів любов до рідної мови.

Внутрішньо-предметні зв’язки: стилістика (стилістичний синтаксис).

Міжпредметні зв’язки: література (виразне читання поетичного тексту).

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань

 Хід уроку

І. Мотиваційно-організаційний етап

Конструктивна робота зі схемою

► Замість знаків питання вставте пропущені назви типів простих речень за їхніми ознаками (наприклад, за наявністю ускладнювальних компонентів — ускладнене / неускладнене). Наведіть приклади до кожного типу речень.

Повідомлення експертів

► Учитель заздалегідь виділяє команду експертів, яка отримує завдання підготувати повідомлення за темою «Інтонування різних видів простих речень».

Матеріал для довідок:

Найважливішою ознакою речення є його інтонаційна оформленість. Основних типів інтонації три, за цим розрізняють три розряди речень і три типи пунктуаційних знаків у кінці речення.

Розповідне речення вимовляють хоч і не завжди цілком одноманітно, тобто не завжди з тією самою інтонацією, оскільки на останню, між іншим, впливає більша чи менша поширеність речення, але характерною прикметою такого речення є пониження, спадання голосу під кінець. На письмі таку інтонацію позначають крапкою.

Приклади речень-розповідей: 1. Сонце заходить (Т. Шевченко). 2. Збирали пізні гречки (М. Коцюбинський). 3. На сірій скелі мак цвіте (О. Олесь).

Найвиразнішою ознакою інтонації речення-питання є дуже помітне піднесення голосу на однім якімсь слові. Коли в реченні є питальне слово (хто, де, куди), то це піднесення звичайно й буває на цьому слові, коли ж його немає, то на іншому. На письмі знак питання передає питальну інтонацію.

Приклади питальних речень: 1. Що я мушу робити? (М. Хвильовий). 2. Ти любиш дивитися на небо? (П. Загребельний). 3. Чому з тобою нам не поєднати дружбу? (М. Рильський).

Окличне речення характеризується піднесеною інтонацією па всіх словах (на письмі позначається знаком оклику).

Приклади речень-окликів: 1. Весна іде! (Б. Грінченко). 2. Ми хочемо жити! (В. Чумак). 3. Все здолаю! Буйним вихром закручу! (Г. Чупринка).

II. Процесуально-діяльнісний етап

Лінгвістичний аналіз

► Прочитайте виразно вірш, правильно інтонуючи різні за метою висловлювання та емоційною забарвленістю речення. Охарактеризуйте прості речення, використовуючи схему «Типи простих речень».

В шелесті калини,

В шумі хвиль Дніпрових,

В душах незрадливих

Виплекана мова.

Горда і ласкава,

Зраджена й забута,

Ти чужою стала

Кобзаревим внукам.

Якже їх назвати?

Підкажи те слово!

Ти ж така багата,

Рідна наша мово!

Та невже забудуть

Люди снів сопілки

І навік замовкнуть

Думи і щедрівки?

Чом не б’ється в грудях

Більше честь синівська?

Що з тобою буде,

Мово українська?

С. Когут

Вибірково-аналітична робота

► Випишіть спочатку неповні речення, а потім — повні. У дужках біля кожного речення зазначте, односкладне воно чи двоскладне. Підкресліть члени речення.

Зверніть увагу! Те, що в односкладному реченні є лише один головний член, не означає, що речення неповне, оскільки другий головний член не передбачений його структурою. Односкладне речення є неповним тоді, коли в ньому пропущено цей головний член або інший потрібний другорядний член речення.

1. Всяке діло починай з голови (Народна творчість). 2. Надворі ясна холодна ніч (І. Вільде). 3. Вже де-не-де й димок із димаря (Л. Костенко). 4. Над пам’яттю простягнуто мости (В. Коротич). 5. А під горою крейдяною дорога біла (О. Ковалевський). 6. Несподівано, раптом у чорну тишу щось впало. Живе, веселе, безтурботне (М. Коцюбинський). 7. Згадав черешню білу-білу й подвір’я в питнім спориші (О. Квітневий).

Проблемне завдання

► Поміркуйте, чи можуть односкладні називні речення бути неповними. Чому?

Вправа-трансформація

► Перебудуйте непоширені речення на поширені.

1. Гудуть вітри. 2. Шурхотить листя. 3. Павуки мережать. 4. Блищать росинки. 5. Зустрілося село.

Відновлювальна робота

► Перепишіть текст, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки. Визначте в тексті прості ускладнені речення. Якими синтаксичними конструкціями вони ускладнюються? Туристів па вул..цях Ки..ва ле..ко впізнати. Пасок фотоапарата, пер..кинутий через пл..че або шию, ледачкуватий вигляд і блиск подиву в очах. Вони (не)одмінно фотографуються на тлі футуристичного арх..т..ктурпого ансамблю па Майдані, фонтанів па Хрещатику. Звіс..но, біл..шість київських Туристів — це наші ж співгромадяни (вони пр..святили свій вихідний (не)відпочинку десь па пр..роді, а подорож., до столиці). Серед наших туристів (с)початку важко в..різнити інших мандр..вників. Вони пр..були сюди за тисячу (якщо (не)більше) кілометрів. Влас..не, ви навряд(чи) впізнаєте чужих одразу. Наші сусіди з півночі, сходу, півд..ня їздять сюди відпоч..вати «за кордон», як ми до Праги, Відня чи Варшави. Ось так. Ки..в має рівнятися на європейські міста (3 журналу).

Стилістичне спостереження

► Прочитайте уривок тексту. Визначте тини речень, ужитих у ньому. З’ясуйте, з якою метою використано різні типи синтаксичних структур.

...Свято Петра і Павла — жнива. А там і Маковія: святили квіти та мак. Мельна, мамине село. Хата дідова на горбі, білим піском висипані доріжки. Пахнуть печені паляниці. Катруся вносить велику чорну макітру. Ломить паляниці. У малій макітрі терти мак. Медом пахне. А ми випрошуємо кусочки ламанців. Катруся свариться: «Завтра Маковія. Потерпіть. Нині не можна їсти — на те лиш час завтра» ... Як перебути ту ніч? Красне свято Маковія, як Святий вечір! (Р. Кобальчинська).

Висновок

Стилістичні можливості синтаксичних структур виявляються в їх протиставленні за одним типом ознак. Так, при зіставленні односкладних речень з двоскладними, неповних із повними, простих зі. складними виявляються їх стилістичні функції.

III. Контрольно-рефлексивний етап

► Прочитайте гумореску за ролями. Які репліки діалогу е неповними реченнями? Чим зумовлений пропуск членів речення?

БУЙНІ ПРЕДКИ

Вдарив батько спересердя хлопчика малого.

Той поплакав, переплакав та й питає в нього:

— Тебе, татку, бив твій татко?

— Бив, та ще й немало.

— Ну, а татка твого били?

— Теж перепадало.

І сказало хлопченятко, заломивши ручки:

— Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки (П. Глазовий).

IV. Домашнє завдання (на вибір)

► Написати гумореску у формі діалогу, використовуючи неповні речення.

► Виписати з довідкової літератури вашого фаху уривок тексту з:

а) неповними реченнями, б) односкладними реченнями; в) ускладненими реченнями. З’ясувати, з якою метою вжито в тексті ці речення.

_____________________________________________________________

Українська мова 11 клас

ТЕКСТ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ МОВНИХ ОДИНИЦЬ. ОСНОВНІ ОЗНАКИ ТЕКСТУ: ЗВ’ЯЗНІСТЬ, КОМУН І КАТИ ВНІСТЬ, ЧЛЕНОВАНІСТЬ, ІНФОРМАТИВНІСТЬ.

ТЕКСТ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ

Мета: повторити відомості про текст; удосконалювати орфографічні та пунктуаційні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу орієнтувати одинадцятикласників на вибір майбутньої професії.

Внутрішньо-предметні зв’язки: орфографія, пунктуація.

Міжпредметні зв’язки: економіка, спорт, анатомія, геополітика.

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

Хід уроку

І. Мотиваційно-організаційний етап

Робота з таблицею

► Прочитайте зміст таблиці. У якому стовпчику подано текст? За якими ознаками ви це з’ясували? Аргументуйте свою точку зору.

І	II	III
Для кожного з нас очевидним є те, що інфляція пов’язана із зростанням цін	Для кожного з нас очевидним є те, п(о інфляція пов’язана із зростанням цін. Основою відносин власності є привласнення. Квартирна плата с ціною за послугу, яку надає власник житла	Для кожного з нас очевидним с те, що інфляція пов’язана із зростанням цін. Разом з тим виникає цілком природне питання: чи будь-яке зростання цін є інфляційним за своєю природою? У вузькому значенні інфляція може бути представлена як процес обезцінення грошей

II. Процесуально-діяльнісний етап

Конструктивна вправа

► Сконструюйте текст із наведених речень.

1. Вона де знала. 2. Коли їй було десять років, були дозволені вистави українською мовою, але виключно па сільську тематику. 3. Досить перечитати її листи. 4. Зокрема — самотність Лесі Українки. 5. Вона входила в літературу, з якої не було виходу. 6. Самотність українського письменника нелюдська. 7. Вона писала мовою, яка була заборонена ще до її народження (Валуєвський циркуляр, 1863).

Робота з діаграмою

► Ознайомтеся з діаграмою «Текст та його основні ознаки». Розкрийте поняття «текст», «зв’язність», «комунікативність», «членованість», «інформативність». Якими ще ознаками тексту можна доповнити діаграму?

Текст та його основні ознаки

Матеріал для довідок

Текст — де висловлювання, яке складається з кількох речень, має певну змістову й структурну завершеність.

Комунікативність реалізується в спрямованості тексту на відповідного адресата.

Членованість — текст може членуватися на комунікативні одиниці нижчого рангу (складне синтаксичне ціле, фрази), яким відповідають (хоч і не завжди) мовні одиниці — абзац і речення.

Зв’язність — усі мовні елементи в тексті пов’язані між собою за логікою та структурою.

Інформаційність — текст акумулює інформацію та служить засобом її передачі.

Цілісність тексту полягає в тому, що в ньому вичерпно викладено тему, а виклад підпорядковано досягненню поставленої мети.

Завершеність тексту — необов’язкова ознака» притаманна лише конкретним текстам із визначеними межами.

Лінгвістичне дослідження з відновленням

► Перепишіть текст, вставте потрібні орфограми.

СУТНІСТ..РИНКУ

Мабут.., найпонулярнішим словом сьогодні в нашому суспіл..стві як на побутовому рівні, так і в наукових працях, публіцистиці є слово «ринок». Зумовлено це переходом (У, у)країни в нову систему координат, якою для нас є ринкова економіка.

З давніх часів ринок визначали як місце (ринкова площа), де здійснюєт..ся купівля або продаж товарів. Ос., чому у багат..х слово «ринок» а(сс,с)оціюєт..ся з базаром — місцем обміну виробле(нн,н)их благ. Це так лише частково. Ринок — поня(тт,т)я біл..ш широке і містке. Це і магазини, універмаги, універсами, різні палатки, де купуют..ся продукти харчува (нн,н)я, одяг, взу(тт,т)я, товари щоде(нн,н)ого вжитку. Є ринки, на яких продаються і купуют..ся ці(нн,н)і папери (акції, облігації),— фондові біржі. На товарних біржах, де пропонуються товари (зерно, цукор, цемент) за стандартними якіс(т)ними показниками, покупці та продавці вступают.. у конкретні відносини.

Два учас(т)ники або біл.лпе беруть на себе юридичні з(о,а)бов..яза(нн,н)я, якими визначаються їхні дії та відповідал..ніст.. Ці та інші відносини між продавцями і покупцями з нр..воду існуючих та потенційних товарів утворюют.. ринки (З журналу).

► Поясніть, чому текст має таку назву? Запропонуйте і запишіть свій варіант.

► Складіть план тексту.

► Запишіть ключові слова цього тексту.

Коментар учителя: Ключове слово — це слово, яке має істотне смислове навантаження в тексті. Як правило, виділяють 5—10 ключових слів.

Ключові слова можна використовувати під час пошуку інформації в інтернеті чи на сторінці сайту.

Аналіз тексту

► Прочитайте. Визначте тему й основну думку текстів. Доберіть заголовки.

Текст 1

Функція грошей як засобу обігу полягає в тому, що її виконують, по-перше, не ідеальні, а реальні гроші; по-друге, повноцінні та неповноцінні гроші. Після тривалого перебування в обігу монети втрачають частину своєї ваги. Враховуючи це, у багатьох країнах почали випускати неповноцінні гроші, замінюючи золото на срібло, мідь, «псувати» монети, тобто зменшувати їх металевий зміст. Потім з’явилися паперові гроші.

Текст 2

Особистий лікар українських боксерів Віталія та Володимира Кличків Степан Жепляков розповів про «допінг», який отримують наші чемпіони під час підготовки до бою.

«За підйому па таку висоту, як в Альпах, відбувається викид крові з «депо» — печінки, селезінки, кісткового мозку. Людина отримує додатково 10-12 мільйонів еритроцитів, такий собі кисневий «допінг». За цим же принципом ми готували Володю до Олімпіади — 96. Піднімали Кличка в барокамері на висоту 3-5 тисяч метрів»,— поділився Жепляков.

До того ж лікар відзначив, що обидва брати перебувають у хорошій фізичній формі.

Переклад професійної термінології

► Перекладіть українською мовою.

Производственные отношения; собственное имущество и средства; споры по контракту; товарынародного потребления; трудовые отношения; убытки, нанесенные предириятию; уставной фонд; ввиду вышеизложенного; вовлекать в работу; до начала действия нового закона.

Пунктуаційне відновлення

► Перепишіть текст, розставляючи розділові знаки, визначте логічні частини тексту.

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД У СУЧАСНОМУ СВІТІ

Український народ є другою за чисельністю слов’янською нацією близько спорідненою з росіянами та білорусами. За офіційними даними наприкінці дев’яностих років у світі налічувалося близько сорока п’яти мільйонів українців. Переважна більшість їх понад тридцять шість мільйонів живе в Україні на своїй батьківщині. Чимала питома вага українців у прикордонних районах Росії і Білорусії Молдавії Чехії Словаччини та Румунії а також у Польщі де кількасот тисячне українське населення розселилося по всій країні. Вихідці з України несли сільськогосподарський досвід у Сибір і на Далекий Схід у Бразилію і Аргентину освоюючи цілинні землі рубаючи ліси і сіючи хліб. Вони чимало зробили для становлення на шахтах і металургійних заводах у Сполучених Штатах Америки. Дісталися українські емігранти далекої Австралії. Наш народ зумів знайти власне місце в країнах поселення дати не лише старанних фермерів а й творчу та наукову інтелігенцію, політиків, спортсменів.

Оригінальний текст

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД У СУЧАСНОМУ СВІТІ

Український народ с другою за чисельністю слов’янською нацією, близько спорідненою з росіянами та білорусами. За офіційними даними, наприкінці дев’яностих років у світі налічувалося близько сорока п’яти мільйонів українців. Переважна більшість їх, понад тридцять шість мільйонів, живе в Україні, на своїй батьківщині. Чимала питома вага українців у прикордонних районах Росії і Білорусії, Молдавії, Чехії, Словаччини та Румунії, а також у Польщі, де кількасот тисячне українське населення розселилося по всій країні.

Вихідці з України несли сільськогосподарський досвід у Сибір і па Далекий Схід, у Бразилію і Аргентину, освоюючи цілинні землі, рубаючи ліси і сіючи хліб. Вони чимало зробили для становлення на шахтах і металургійних заводах у Сполучених Штатах Америки. Дісталися українські емігранти далекої Австралії.

Наш народ зумів знайти власне місце в країнах поселення, дати не лише старанних фермерів, а й творчу та наукову інтелігенцію, політиків, спортсменів (Із журналу).

III. Контрольно-рефлексивний етап

Бесіда за питаннями

1. Що називається текстом?

2. Які ознаки тексту є основними? Охарактеризуйте їх.

3. Яка ознака тексту є необов’язковою, чому?

IV. Домашнє завдання

► Дібрати 3-4 тексти різного спрямування (технологічного, природничо-математичного, спортивного, економічного) та визначити в них ключові слова, придумати заголовки.